В лісі на Прикарпатті знайшли бідон із архівом УПА. ФОТО

Звіти підпілля ОУН про репресії радянської влади щодо місцевого населення Львівщини та Івано-Франківщини та ще сотні унікальних документів відкопали серед лісу та передали в Архів Центру досліджень визвольного руху.

Про це Історичній Правді повідомила прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Бідон з документами знайшли місцеві мешканці 31 грудня 2015 року у лісі в Долинському районі на Івано-Франківщині. Це архів Калуського окружного проводу Організації українських націоналістів 1948-1949 років, територіально охоплює Калущину, Войнилівщину, Жидачівщину, Долинщину, Рожнятівщину, Болехівщину та Вигодщину.

 

"Повстанські архівісти дбайливо обгорнули згортки документів у радянські газети та заховали їх у молочному бідоні, де вони пролежали майже 70 років. Цікаво, що радянська влада знала, що повстанці таким чином архівують свої документи, тому по селах вівся жорсткий облік усіх молочних бідонів", — розповідає директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Крім того, ОУНівці зробили повний внутрішній опис  опис архіву, де детально перерахували документи, що до нього мають входити. Наскільки він точний вдасться встановити, коли історики ЦДВР завершать реставрацію і опрацювання.

 

Основна складова архіву — детальні звіти підпілля ОУН про події, що відбувалися в Калуській окрузі, інформація про репресії радянської влади щодо місцевих жителів. Також виявлені списки відзначених за хорошу службу повстанців та підпільників, списки полеглих, протоколи загибелі провідників ОУН, фінансові звіти та звіти, які розповідають про своєрідну "підпільну економіку", а також інформаційні матеріали для поширення серед людей. Деякі часописи, листівки та бофони (повстанські гроші) досі не траплялись дослідникам.

 

"Поки ще навіть не всі згортки документів вдалось розкрити і переглянути, деякі з них будуть частково втрачені через пошкодження вологою, а деякі навіть пропалені — ймовірно, коли самі підпільники намагались їх просушити. Тому вони потребують тривалої і скурпульозної реставрації", — розповів керівник Архіву ЦДВР Андрій Усач.

Після реставрації усі документи відсканують, опишуть та викладуть у вільному доступі на Е-архів визвольного руху avr.org.ua.

 

Нагадаємо, у жовтні 2015 року на Е-архіві визвольного руху опублікували документи з архіву ОУН, знайдено в лісі на Хмельниччині влітку 2014 року.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23103 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.