Україна долучиться до міжнародного суду над комунізмом - В'ятрович

В українських архівах збереглося більше документів радянських спецслужб за інші пострадянські країни, окрім Росії.

Наприкінці минулого року в Естонії відбулася зустріч представників міністерств юстиції кількох посткомуністичних країн, на якій йшлося про необхідність масштабного судового процесу щодо злочинів комунізму.

Україна приєднається до зусиль країн-партнерів на урядовому рівні, — повідомив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович в ефірі 5 каналу.

"Відкритий доступ до архівів радянських спецслужб буде використаний не тільки з історичною, але й з правовою метою. Зокрема, може йтися про притягнення до відповідальності конкретних виконавців політичних репресій. Звісно, більшість із них загинули або померли до цього часу.

Але однозначно варто говорити про використання матеріалів радянських спецслужб у підготовці серйозного і масштабного міжнародного трибуналу над комунізмом, про який дедалі частіше зараз говориться на міжнародному рівні", — заявив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Раніше робочу групу з підготовки матеріалів до такого процесу створила Європейська платформа пам’яті та сумління, яка об’єднує державні та неурядові інституції у сфері національної пам’яті. Від України до її складу увійшли Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу.

"Роль України у підготовці процесу дуже важлива, оскільки в українських сховищах збереглося набагато більше документів радянських спецслужб, ніж в архівах усіх країн Балтії разом. Це може дуже серйозно вплинути на результати підготовки до такого "комуністичного Нюрнбергу", – сказав В'ятрович.

"Судовий процес над злочцями комуністичних режимів, серед яких геноциди, масові репресії, депортації — це не питання помсти. Це — питання справедливості" — підкреслює Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, що від 2015 року в Україні відкрито повний доступ до матеріалів репресивних органів радянського союзу. Відтак документи про порушення прав людини та злочини влади будуть не лише доступні кожному громадянину та іноземцю, але й будуть переміщені з відомчих архівів сучасних спецслужб до цивільногоархіву  — Архіву Інституту національної пам’яті. Підготовку до передачі вже розпочато в ГДА СБУ, на черзі — матеріали ГДА МВС та Служби зовнішньої розвідки.
 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.