В Китаї зруйнували 36-метрову золоту статую Мао. ФОТО

В Китаї розібрали гігантську статую Мао Цзедуна, встановлену кілька днів тому. Провінція Хенань, мешканці якої збудували монумент - одна з найбільш постраждалих від голоду в часи Мао. Але саме в цих регіонах росте культ "Великого Керманича".

Про це повідомляє Guardian.

36-метровий монумент засновнику Комуністичної партії Китаю було встановлено у сільській місцевості провінції Хенань. Спорудження пам'ятника коштувало 3 млн юаней (близько $470 тис).

Фотографії "мега-Мао" стали вірусними в китайському інтернеті. Користувачі обурювалися несмаком авторів статуї, пофарбованої в золотий колір.

"Чому б не витратити ці три мільйони на місцеву освіту?" - висловив загальний настрій один із користувачів китайської соцмережі Weibo.

Серез інтернет-користувачів країн Заходу монумент теж викликав зливу "фотожаб" і жартів штибу "Мао, що сидить на унітазі".

 

Не минуло й кілька днів, як пам'ятник взялися розбирати. На оприлюднених фото видно, що руки і ноги "Великого Керманича" вже від'єднані від статуї. На тому місці, де була голова - чорна тканина.

Монумент розібрано за рішенням влади Китаю. Згідно з офіційним повідомленням, під час будівництва "було порушено узгоджувальний процес".

 

Керівник Дослідницького центру Мао Цзедуна Лю Цзянву наголосив, що мешканці провінції Хенань мріяли про те, щоб ім'я китайського революційного лідера було вшановане гідним меморіалом.

"В сучасному Китаї Мао є символом чесності та справедливості, - сказав Лю. - В серцях простих людей Мао Цзедун уособлює ці чесноти, ось люди і виявляють до нього такі емоції".

 

У грудні 2015 року контрольована китайським урядом англомовна газета Global Times повідомляла, що в сільськогосподарських регіонах КНР набирає сили культ Мао. У ряді провінцій будуються статуї і навіть храми на честь "Великого Керманича".

Провінція Хенань була епіцентром Великого китайського голоду 1959-61 рр., який став наслідком "Великого стрибка" - невдалої спроби Мао Цзедуна індустріалізувати країну. Внаслідок голоду вмерло від 10 до 30 млн громадян Китаю, з них у Хенань - близько 3 млн людей.

 

Нагадаємо, в серпні 2015 року окупаційна влада так званої "ДНР" пообіцяла знести пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932-33 рр., встановлений у Сніжнянському районі, який постраждав від голоду найбільше з усіх регіонів Української СРР.

Інші матеріали за темами КИТАЙ — МОНУМЕНТИ — ГОЛОДОМОР

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.