Виходить альбом історичних зображень Білгород-Дністровської фортеці

Виходить друком альбом історичних зображень фортеці Аккерман (Білгород-Дністровський) в Одеській області.

Про це у своєму Facebook повідомив упорядник видання, кандидат історичних наук Андрій Красножон.

"474 сторінки, великий формат, авторські анотації трьома мовами, - прокоментував історик. - Видавництво Stratum Plus. Archaeology & Anthropology".

В альбомі зібрано близько 400 малюнків, гравюр, фотографій з фондів 17-ти архівних та наукових установ Румунії, Молдови, України, Росії. У них відображено втрачений вигляд фортеці за останні 250 років (починаючи з 1770 г.). 

Переважна частина зображень вводиться в науковий обіг уперше.

Також уперше видано всі відомі акварелі фортеці авторства російського художника Михайла Іванова (1790) - повнокольорові копії високої якості.

 

Унікальні й кілька планів фортеці з Російського державного військово-історичного архіву, що датуються 1770-90 рр. 

Істотну частину ілюстрацій складають колекції фотографій професора Ясського університету П. Нікореску з досліджень фортеці в 1920-1930-х рр. Вперше представлені матеріали з фондів Національного архіву Румунії та фондів Військового музею Бухареста.

Листівки і фотографії періоду Російської імперії представлено у хронологічному діапазоні з 1869 по 1915 рр. Великий інтерес являють знімки радянського періоду (1940-1980-і рр.), зроблені в ході масштабних ремонтно-реставраційних робіт у фортеці.

Як відомо, у 2014 році Андрій Красножон знайшов середньовічні закладні камені Аккерманської фортеці, які вважалися втраченими.

Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця - середньовічна фортеця в місті Білгород-Дністровський (Одеська область). Є найбільшою фортецею на території Україні. Має 26 веж (із них 12 - бойові), дві зовнішні і чотири внутрішніх брами. Загальна довжина мурів - понад два кілометри, товщина - близько п'яти метрів.

Історико-архітектурна пам'ятка XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра, найімовірніше - генуезькими купацями. Розбудована господарями Молдавського князівства. З півночі омивається водами Дністровського лиману.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.