Виходить альбом історичних зображень Білгород-Дністровської фортеці

Виходить друком альбом історичних зображень фортеці Аккерман (Білгород-Дністровський) в Одеській області.

Про це у своєму Facebook повідомив упорядник видання, кандидат історичних наук Андрій Красножон.

"474 сторінки, великий формат, авторські анотації трьома мовами, - прокоментував історик. - Видавництво Stratum Plus. Archaeology & Anthropology".

В альбомі зібрано близько 400 малюнків, гравюр, фотографій з фондів 17-ти архівних та наукових установ Румунії, Молдови, України, Росії. У них відображено втрачений вигляд фортеці за останні 250 років (починаючи з 1770 г.). 

Переважна частина зображень вводиться в науковий обіг уперше.

Також уперше видано всі відомі акварелі фортеці авторства російського художника Михайла Іванова (1790) - повнокольорові копії високої якості.

 

Унікальні й кілька планів фортеці з Російського державного військово-історичного архіву, що датуються 1770-90 рр. 

Істотну частину ілюстрацій складають колекції фотографій професора Ясського університету П. Нікореску з досліджень фортеці в 1920-1930-х рр. Вперше представлені матеріали з фондів Національного архіву Румунії та фондів Військового музею Бухареста.

Листівки і фотографії періоду Російської імперії представлено у хронологічному діапазоні з 1869 по 1915 рр. Великий інтерес являють знімки радянського періоду (1940-1980-і рр.), зроблені в ході масштабних ремонтно-реставраційних робіт у фортеці.

Як відомо, у 2014 році Андрій Красножон знайшов середньовічні закладні камені Аккерманської фортеці, які вважалися втраченими.

Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця - середньовічна фортеця в місті Білгород-Дністровський (Одеська область). Є найбільшою фортецею на території Україні. Має 26 веж (із них 12 - бойові), дві зовнішні і чотири внутрішніх брами. Загальна довжина мурів - понад два кілометри, товщина - близько п'яти метрів.

Історико-архітектурна пам'ятка XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра, найімовірніше - генуезькими купацями. Розбудована господарями Молдавського князівства. З півночі омивається водами Дністровського лиману.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.