Виходить альбом історичних зображень Білгород-Дністровської фортеці

Виходить друком альбом історичних зображень фортеці Аккерман (Білгород-Дністровський) в Одеській області.

Про це у своєму Facebook повідомив упорядник видання, кандидат історичних наук Андрій Красножон.

"474 сторінки, великий формат, авторські анотації трьома мовами, - прокоментував історик. - Видавництво Stratum Plus. Archaeology & Anthropology".

В альбомі зібрано близько 400 малюнків, гравюр, фотографій з фондів 17-ти архівних та наукових установ Румунії, Молдови, України, Росії. У них відображено втрачений вигляд фортеці за останні 250 років (починаючи з 1770 г.). 

Переважна частина зображень вводиться в науковий обіг уперше.

Також уперше видано всі відомі акварелі фортеці авторства російського художника Михайла Іванова (1790) - повнокольорові копії високої якості.

 

Унікальні й кілька планів фортеці з Російського державного військово-історичного архіву, що датуються 1770-90 рр. 

Істотну частину ілюстрацій складають колекції фотографій професора Ясського університету П. Нікореску з досліджень фортеці в 1920-1930-х рр. Вперше представлені матеріали з фондів Національного архіву Румунії та фондів Військового музею Бухареста.

Листівки і фотографії періоду Російської імперії представлено у хронологічному діапазоні з 1869 по 1915 рр. Великий інтерес являють знімки радянського періоду (1940-1980-і рр.), зроблені в ході масштабних ремонтно-реставраційних робіт у фортеці.

Як відомо, у 2014 році Андрій Красножон знайшов середньовічні закладні камені Аккерманської фортеці, які вважалися втраченими.

Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця - середньовічна фортеця в місті Білгород-Дністровський (Одеська область). Є найбільшою фортецею на території Україні. Має 26 веж (із них 12 - бойові), дві зовнішні і чотири внутрішніх брами. Загальна довжина мурів - понад два кілометри, товщина - близько п'яти метрів.

Історико-архітектурна пам'ятка XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра, найімовірніше - генуезькими купацями. Розбудована господарями Молдавського князівства. З півночі омивається водами Дністровського лиману.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.