В РФ переклали книгу українського історика про падіння СРСР

В Росії видали переклад монографії українського історика з США Сергія Плохія "Остання імперія. Падіння Радянського Союзу".

Про це повідомляє видавництво Соrpus.

Видавці наголошують, що публікація праці англійською у 2014 році принесла автору книжкову премію Пушкінського будинку в Лондоні, а потім - премію Лайонела Гелбера.

"Професор Гарвардського університету максимально докладно, спираючись на документи - в тому числі нещодавно відкритий архів Джорджа Буша-старшого - описує другу половину 1991 року практично день за днем, - йдеться в анонсі видання. - Картина подій складається із сотень розмов, зустрічей, щоденникових записів".

 

"Остання імперія" строго обмежує оповідь рамками шести місяців, лише на самому початку і самому кінці дозволяючи собі відступи про роки до і після 1991-го.

Перед читачем виникають два ключових і кілька несподіваних висновків, зазначили видавці.

По-перше, США не просто не хотіли наближати кінець СССР, але, навпаки, щосили його відтягували. Співробітники адміністрації Джорджа Буша побоювалися хаосу в незалежних республіках, яким належало вирішити, серед іншого, питання ядерної зброї.

По-друге, вирішальну роль у розпаді Союзу зіграло прагнення народу України до максимальної незалежності від Москви і повнота мандату, який отримав перший президент країни Леонід Кравчук.

 

"Остання імперія" Сергія Плохія - рідкісний випадок бездоганної роботи історика, яка читається як гостросюжетний репортаж", - підкреслили y видавництві. - Чи не важливішою за авторські висновки виявляється дана читачеві можливість робити висновки самостійно на основі щоденного, повсякчасного спостереження за діями головних героїв ... книги".

Нагадаємо, у 2012 році вийшов російський переклад програмної книги професора НаУКМА Наталі Яковенко "Нарис історії середньовічної і ранньомодерної України".

ТАКОЖ: "Украинский национализм: ликбез для русских..."

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.