В РФ переклали книгу українського історика про падіння СРСР

В Росії видали переклад монографії українського історика з США Сергія Плохія "Остання імперія. Падіння Радянського Союзу".

Про це повідомляє видавництво Соrpus.

Видавці наголошують, що публікація праці англійською у 2014 році принесла автору книжкову премію Пушкінського будинку в Лондоні, а потім - премію Лайонела Гелбера.

"Професор Гарвардського університету максимально докладно, спираючись на документи - в тому числі нещодавно відкритий архів Джорджа Буша-старшого - описує другу половину 1991 року практично день за днем, - йдеться в анонсі видання. - Картина подій складається із сотень розмов, зустрічей, щоденникових записів".

 

"Остання імперія" строго обмежує оповідь рамками шести місяців, лише на самому початку і самому кінці дозволяючи собі відступи про роки до і після 1991-го.

Перед читачем виникають два ключових і кілька несподіваних висновків, зазначили видавці.

По-перше, США не просто не хотіли наближати кінець СССР, але, навпаки, щосили його відтягували. Співробітники адміністрації Джорджа Буша побоювалися хаосу в незалежних республіках, яким належало вирішити, серед іншого, питання ядерної зброї.

По-друге, вирішальну роль у розпаді Союзу зіграло прагнення народу України до максимальної незалежності від Москви і повнота мандату, який отримав перший президент країни Леонід Кравчук.

 

"Остання імперія" Сергія Плохія - рідкісний випадок бездоганної роботи історика, яка читається як гостросюжетний репортаж", - підкреслили y видавництві. - Чи не важливішою за авторські висновки виявляється дана читачеві можливість робити висновки самостійно на основі щоденного, повсякчасного спостереження за діями головних героїв ... книги".

Нагадаємо, у 2012 році вийшов російський переклад програмної книги професора НаУКМА Наталі Яковенко "Нарис історії середньовічної і ранньомодерної України".

ТАКОЖ: "Украинский национализм: ликбез для русских..."

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.