В РОСІЇ ЗНАЙШОВСЯ ДЗВІН МАЗЕПИ З БАТУРИНА. Фото

На дзвіниці Нікольського кафедрального собору міста Оренбург (РФ) знайдено давно зниклий дзвін "Голуб", який був відлитий в 1699 році на замовлення Івана Мазепи для Воскресенської церкви Батурина.

Про це повідомляє офіційний сайт історичного факультету Московського державного університету (МГУ).

Це робота відомого українського майстра з Глухова - Карпа Балашевича, спеціально для Воскресенського храму гетьманської столиці в Батурині.

Дзвін отримав свою назву через рельєфне зображення птаха на його стінці.

Крім голуба, дзвін прикрашають зображення людини з булавою (можливо, портрет самого Мазепи), герб гетьмана, сюжет "Воскресіння Христове" та різноманітний орнамент, "включно з пояском ангельських голівок".

В 1708 році місто Батурин було жорстоко знищене московськими військами. "Голуба" перевезли в Домницький Різдвяно-Богородицький монастир (під Меною на Чернігівщині), "заховавши" поміж інших дзвонів - вочевидь, зумисне, щоб він не дістався окупантам.

 

Повторне відкриття "Голуба" відбулося в 1927 році завдяки чернігівському етнографу Б. Пилипенку. Про дзвін заговорили як про одну з найбільш примітних пам'яток української дзвонярської справи.

Мазепин дзвін перевезли до Чернігівського історичного музею, де він перебував до початку Другої світової війни, а потім зник.

Герб Івана Мазепи

"Голуба" виявив в Оренбурзі влітку 2015 року старший викладач кафедри історії Росії до початку XIX століття істфаку МГУ, кандидат історичних наук Аркадій Тарасов, знайшовши на дзвіниці Нікольського кафедрального собору два дзвони, виготовлені наприкінці XVII століття.

Однак ні службовці Оренбурзької єпархії, ані місцеві краєзнавці нічого про історію цих дзвонів не знали. Через два місяці Тарасов повторно оглянув один із дзвонів з усіх боків, у тому числі і там, де не міг цього зробити раніше.

 

Обставини попадання дзвона в Оренбург достеменно невідомі. Припускається, що його перевезли туди в середині 1940-х років.

Фото дзвона, зроблене в 1920-30-х роках

Наразі "Голуб" не використовується для церковного дзвону: в нього зник ударник (серце), по стінці пішла тріщина.

Інші матеріали за темою "МАЗЕПА"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.