У Батурині вшанували жертв російської різанини 1708 року

На Чернігівщині вшанували пам'ять жертв Батуринській трагедії, яка сталася 1708-го року під час російсько-шведської війни.

Про це повідомляють "Події і коментарі".

У рамках заходів, присвячених трагічній події, в Чернігівському художньому музеї ім. Григорія Галагана відкрито виставку "Реквієм" із фондової колекції Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця".

За словами представника Українського інституту національної пам'яті у Чернігівській області, наукового співробітника Сергія Бутка, з позицій сьогоднішньої історичної науки події в Батурині оцінюються як одна з найбільших трагедій в українській історії.

У храмах Чернігівщини (УПЦ-КП) відправили панахиду по загиблих оборонцях гетьманської столиці й у батуринській церкві Воскресіння Господнього, усипальниці гетьмана Кирила Розумовського, де перепоховали останки вбитих містян, виявлених під час археологічних досліджень.

Батуринська трагедія сталася 2-го листопада (за старим стилем) 1708 року, коли російські війська, захопивши місто, вщент зруйнували оборонний замок і всі будівлі (у тому числі п'ять православних храмів).

При цьому, за різним підрахунками, було жорстоко вбито від 11 до 14 тисяч мешканців, у тому числі дітей, жінок, літніх людей. Кривава різанина сталася за прямим наказом імператора Петра I, який бажав помститися гетьману Івану Мазепі за те, що той став на бік шведського короля Карла XII.

Після знищення Батурина гетьманську резиденцію перенесено до Глухова. З 1760 року Батурин став власністю гетьмана Кирила Розумовського, який мав намір повернути сюди гетьманську столицю.

Дивіться також:

На Печерську знайдено могилу матері Мазепи

Анафема Мазепі: чи існують для неї канонічні підстави?

У Полтаві ставлять п'єсу про зрадників-мазепинців

Палац Мазепи в Росії. На відміну від Батурина, ще цілий. ФОТО

Всі матеріали ІП на тему "Мазепа"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.