Петиція із вимогою захистити історичний Київ набрала необхідні голоси

На сайті петицій до Київради з’явилося перше звернення, що набрало необхідних 10 000 голосів - кияни підтримали петицію столичного краєзнавця, засновника "Захоплюючого Києва" Арсенія Фінберга.

Про це повідомляє DreamKyiv.

"За останні роки ми бачили чимало прикладів знищення та руйнування історичних пам'яток міста, - йдеться у тексті петиції. - Вимагаємо вжити всіх заходів для унеможливлення їхнього знищення в майбутньому".

Нагадаємо, Фінберг опублікував петицію в день запуску сервісу petition.kievcity.gov.ua — 8 жовтня. Голосувати за пропозицію можна ще 54 дні.

Згідно з рішенням Київради від 8 жовтня №103/2006, петиція, яка набрала 10 000 голосів, має бути опублікована на сайті Київради протягом трьох робочих днів. За цей же період міський голова повинен направити цю петицію на розгляд профільної комісії. На розбір питання у депутатів є 10 робочих днів.

На засідання комісії можуть запросити автора петиції. Результатом засідання може стати висновок чи рекомендація комісії щодо питання, вони подаються на розгляд міському голові. Останній має відреагувати або розпорядженням у рамках своїх повноважень, або подавши відповідний проект рішення Київради.

Проект буде розглядатися першочергово на найближчому пленарному засіданні Київради. Про результати розгляду петиції автора сповіщатимуть електронною поштою.

Інші матеріали за темами ПАМ'ЯТКИ та ПЕТИЦІЇ

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.