Польський інститут нацпам'яті видав історію Польщі для українців

Інститут національної пам’яті Польщі підготував і видав українською мовою книжку "Польща. Нарис історії", розраховану спеціально на українського читача.

"Ідея видання книжки "Польща. Нарис історії" народилася в листопаді 2009 року, коли ми разом із тодішнім директором  Інституту  національної  пам'яті  Янушем  Куртикою (за кілька місяців він трагічно загинув у авіакатастрофі під Смоленськом) гостювали в Києві. Метою тієї поїздки було обговорення в колі польських і українських істориків перспектив діалогу про спільну історію". - оповідає про історію написання книжки голова Інституту національної пам'яті (IPN) Польщі Лукаш Камінський.

"Ця книга не є перекладом - вона спеціально підготовлена з думкою про українського читача. Книга написана таким чином, щоб вона була цікавою як для учня середньої школи, який цікавиться історією сусідніх країн, так і дорослих осіб - вчителів історії, працівників музеїв, викладачів вишів тощо. Словом, хочемо, щоб вона була цікавою і привабливою для усіх", - розповів директор Бюро громадської освіти IPN Анджей Завістовський.

За його словами, повідомляє агенція Укрінформ, викладення історичного матеріалу в книзі відбувається з фокусом і на спільну історію українського і польського народів, оскільки вона тісно переплітається.

 

"Наприклад, відкриваючи перший розділ, бачимо генеалогічне дерево П’ястів і те, що кров цього роду тісно пов’язана із Київською Руссю. Це показує, що нас об’єднувало з давніх-давен, але також і розділяло, і як ми тісно пов’язані спільною історією", - підкреслив директор Бюро громадської освіти IPN.

Завістовський уточнив, що з листопада книга безкоштовно розповсюджуватиметься в Україні через польські установи – Посольство Польщі у Києві, консульства РП, Польський інститут тощо. У Польщі хочуть, аби книгу отримали передусім шкільні, наукові, публічні, академічні бібліотеки України.

Водночас в IPN не виключають і комерційне розповсюдження книги в Польщі та Україні, якщо буде зацікавлення з боку дистриб’юторів. За його словами, ціна книги в Польщі може становити не більше 20 злотих (120 грн).

На 365 сторінках книги "Польща. Нарис історії" охоплено період від раннього Середньовіччя  до сьогодення, зокрема спільного проведення Україною і Польщею Євро-2012. Книга з багатим ілюстративним матеріалом написана під редакцією професора Влодзімєжа Менджецького та викладача Єжи Брацісевича, рецензентом з польського боку виступив Завістовський, а з українського – професор Леонід Зашкільняк.

Науковий редактор книжки Влодзімєж Менджецький зазначив: 

"Складно  знайти  кращий  приклад  суперечок  про  минуле,  які  віддавна  ведуть  між  собою  поляки  й  українці. Дискусії  навколо  оцінки  постаті  Богдана  Хмельницького точилися  ще  в  Речі  Посполитій,  подальші  десятиліття відкривали нові поля полеміки, що стосувалися, зокрема, Барської  конфедерації,  Січневого  повстання,  взаємин у  1917–1921  рр.  чи  оцінки  трагічного  для  обох  народів періоду Другої світової війни.

Ця праця готувалася з думкою про реалізацію двох найважливіших  цілей.  Першою  є  ознайомлення  українського Читача – передовсім учителя гуманітарних дисциплін, студента й учня, що цікавиться історією – з основними знаннями з ділянки історії важливого сусіда незалежної України.

Другою  є  представлення  польської  перспективи  бачення власної історії, показ у ній місця українців і України, а також польського  розуміння  численних  спільних  епізодів  нашої історії.

Хочемо дуже сильно підкреслити, що не йдеться про спробу  накинути  польську  точку  зору  Читачеві  з  України. Ми переконані, що таким чином збільшуємо шанс на справжнє взаєморозуміння обох наших народів".

Зміст 

Лукаш Камінський – Передмова

Влодзімєж Менджецький – Вступ

Марія Старнавська – Польща – держава середньовічної Європи

Пйотр Кролль – Річ Посполита Обох Народів

Іґор Конколевський – Річ Посполита багатьох народів, релігій і культур

Ярослав Чубати – "Королівський калач". Причини, обставини і наслідки поділів Польщі

Томаш Кізвальтер – Модернізація польських земель за умов відсутності власної держави

Мацей Яновський – Сироти Речі Посполитої. Від станового суспільства до сучасних націй 1795–1918

Влодзімєж Менджецький – ІІ Річ Посполита

Марек Ґалензовський – Польща під час Другої світової війни

Єжи Ейслер – Народна Польща

Антоні Дудек – Польща у 1986–2012 роках

Календар історії Польщі

За матеріалами Укрінформ та офіційного сайту IPN.

Читайте також колонку голови IPN Лукаша Камінського "Не шукаймо легшого шляху"

сг

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.