Польський інститут нацпам'яті видав історію Польщі для українців

Інститут національної пам’яті Польщі підготував і видав українською мовою книжку "Польща. Нарис історії", розраховану спеціально на українського читача.

"Ідея видання книжки "Польща. Нарис історії" народилася в листопаді 2009 року, коли ми разом із тодішнім директором  Інституту  національної  пам'яті  Янушем  Куртикою (за кілька місяців він трагічно загинув у авіакатастрофі під Смоленськом) гостювали в Києві. Метою тієї поїздки було обговорення в колі польських і українських істориків перспектив діалогу про спільну історію". - оповідає про історію написання книжки голова Інституту національної пам'яті (IPN) Польщі Лукаш Камінський.

"Ця книга не є перекладом - вона спеціально підготовлена з думкою про українського читача. Книга написана таким чином, щоб вона була цікавою як для учня середньої школи, який цікавиться історією сусідніх країн, так і дорослих осіб - вчителів історії, працівників музеїв, викладачів вишів тощо. Словом, хочемо, щоб вона була цікавою і привабливою для усіх", - розповів директор Бюро громадської освіти IPN Анджей Завістовський.

За його словами, повідомляє агенція Укрінформ, викладення історичного матеріалу в книзі відбувається з фокусом і на спільну історію українського і польського народів, оскільки вона тісно переплітається.

 

"Наприклад, відкриваючи перший розділ, бачимо генеалогічне дерево П’ястів і те, що кров цього роду тісно пов’язана із Київською Руссю. Це показує, що нас об’єднувало з давніх-давен, але також і розділяло, і як ми тісно пов’язані спільною історією", - підкреслив директор Бюро громадської освіти IPN.

Завістовський уточнив, що з листопада книга безкоштовно розповсюджуватиметься в Україні через польські установи – Посольство Польщі у Києві, консульства РП, Польський інститут тощо. У Польщі хочуть, аби книгу отримали передусім шкільні, наукові, публічні, академічні бібліотеки України.

Водночас в IPN не виключають і комерційне розповсюдження книги в Польщі та Україні, якщо буде зацікавлення з боку дистриб’юторів. За його словами, ціна книги в Польщі може становити не більше 20 злотих (120 грн).

На 365 сторінках книги "Польща. Нарис історії" охоплено період від раннього Середньовіччя  до сьогодення, зокрема спільного проведення Україною і Польщею Євро-2012. Книга з багатим ілюстративним матеріалом написана під редакцією професора Влодзімєжа Менджецького та викладача Єжи Брацісевича, рецензентом з польського боку виступив Завістовський, а з українського – професор Леонід Зашкільняк.

Науковий редактор книжки Влодзімєж Менджецький зазначив: 

"Складно  знайти  кращий  приклад  суперечок  про  минуле,  які  віддавна  ведуть  між  собою  поляки  й  українці. Дискусії  навколо  оцінки  постаті  Богдана  Хмельницького точилися  ще  в  Речі  Посполитій,  подальші  десятиліття відкривали нові поля полеміки, що стосувалися, зокрема, Барської  конфедерації,  Січневого  повстання,  взаємин у  1917–1921  рр.  чи  оцінки  трагічного  для  обох  народів періоду Другої світової війни.

Ця праця готувалася з думкою про реалізацію двох найважливіших  цілей.  Першою  є  ознайомлення  українського Читача – передовсім учителя гуманітарних дисциплін, студента й учня, що цікавиться історією – з основними знаннями з ділянки історії важливого сусіда незалежної України.

Другою  є  представлення  польської  перспективи  бачення власної історії, показ у ній місця українців і України, а також польського  розуміння  численних  спільних  епізодів  нашої історії.

Хочемо дуже сильно підкреслити, що не йдеться про спробу  накинути  польську  точку  зору  Читачеві  з  України. Ми переконані, що таким чином збільшуємо шанс на справжнє взаєморозуміння обох наших народів".

Зміст 

Лукаш Камінський – Передмова

Влодзімєж Менджецький – Вступ

Марія Старнавська – Польща – держава середньовічної Європи

Пйотр Кролль – Річ Посполита Обох Народів

Іґор Конколевський – Річ Посполита багатьох народів, релігій і культур

Ярослав Чубати – "Королівський калач". Причини, обставини і наслідки поділів Польщі

Томаш Кізвальтер – Модернізація польських земель за умов відсутності власної держави

Мацей Яновський – Сироти Речі Посполитої. Від станового суспільства до сучасних націй 1795–1918

Влодзімєж Менджецький – ІІ Річ Посполита

Марек Ґалензовський – Польща під час Другої світової війни

Єжи Ейслер – Народна Польща

Антоні Дудек – Польща у 1986–2012 роках

Календар історії Польщі

За матеріалами Укрінформ та офіційного сайту IPN.

Читайте також колонку голови IPN Лукаша Камінського "Не шукаймо легшого шляху"

сг

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.