Влада польського Щецина не чіпатиме пам'ятник Червоній армії

Влада Щецина (Польща) демонтує пам'ятник Червоній армії в центрі міста тільки після того, коли вирішить, чим його замінити.

Про це повідомляє Радіо Польща з посиланням на прес-секретаря міської ради Щецина.

"Нас не треба переконувати в необхідності демонтувати пам'ятник радянській армії, - наголосив речник міської влади. - Ми і так збираємося це зробити".

Із закликом демонтувати меморіал "Пам'ятник подяки Червоній армії", що стоїть у центрі Щецина, до влади міста звернувся Інститут національної пам'яті Польщі.

Фото: Kapitel/wikimedia

Прес-секретар міськради уточнив, що до прибирання радянського меморіалу треба підходити комплексно.

"Обеліск стоїть в самому центрі міста, на одній із головних вулиць, - зазначив він. - Ми не можемо просто взяти і прибрати його. Місто має намір провести конкурс серед архітекторів, щоб вирішити, як це місце буде виглядати потім. Тільки після цього пам'ятник можна буде демонтувати".

Речник додав, що в 2015 році цього точно не відбудеться.

Нагадаємо, що Інститут національної пам'яті Польщі протягом довгого часу закликає владу польських міст демонтувати пам'ятники часів комунізму. 6 жовтня з таким закликом інститут звернувся до влади Щецина.

Щецин - столиця Західно-Поморського воєводства, розташований на північно-західному кордоні Польщі. У квітні 1945 року місто було взяте військами 2-го Білоруського фронту в ході Штеттинської операції.

Рішенням Потсдамської конференції 1945 року тодішній німецький Штеттин із регіоном був переданий Польщі, в обмін на Західні Україну й Білорусь. Сюди, зокрема, переселяли українців в ході операції "Вісла" та інших депортацій, здійснюваних урядом соціалістичної Польщі.

Кілька тижнів тому в польському місті Пененжно було демонтовано пам'ятник радянському генералу українського походження Івану Черняхівському. Пененжно - колишній німецький Мельзак, Черняхівський загинув тут у лютому 1945 року під час боїв за територію Східної Прусії. Після війни Східна Прусія була поділена між Польщею та СРСР.

В Україні імена, пов'язані з вигнанням нацистів з території України, не підпадають під дію законів про декомунізацію.

Також:

У Варшаві демонтували пам'ятник Червоній армії. ФОТО

В Ізраїлі відкрили пам'ятник Червоній армії. ФОТО

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.