Музей історії Польщі оголосив про стипендії в 1000 євро для іноземців

Розпочато набір заявок на IX конкурс з отримання стипендії Музею історії Польщі.

Про це повідомляє українське видання в Польщі "Наш вибір".

Отримати стипендію можуть усі іноземці, які займаються або хочуть займатись історією Польщі, йдеться в повідомленні.

У конкурсі можуть брати участь проекти освітнього, популяризаторського або дослідницького характеру. Роботи оцінюватиме професійне журі, до складу якого входитимуть видатні польські історики.

Стипендію може бути призначено на період від 1 до 3 місяців, по 1 тисячі євро щомісяця.

Створені під час стипендійного періоду матеріали будуть опубліковані згідно відкритої ліцензії Creative Commons (угода щодо авторських прав, яка сприяє вільному і безкоштовному обігу контенту). Таким чином музей прагне забезпечити безкоштовний та широкий доступ до результатів роботи.

Заявки на участь приймаються до 20 листопада 2015 року.

Усі технічні деталі – терміни, контакти – можна знайти на сторінці stypendia.muzhp.pl.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.