Музей історії Польщі оголосив про стипендії в 1000 євро для іноземців

Розпочато набір заявок на IX конкурс з отримання стипендії Музею історії Польщі.

Про це повідомляє українське видання в Польщі "Наш вибір".

Отримати стипендію можуть усі іноземці, які займаються або хочуть займатись історією Польщі, йдеться в повідомленні.

У конкурсі можуть брати участь проекти освітнього, популяризаторського або дослідницького характеру. Роботи оцінюватиме професійне журі, до складу якого входитимуть видатні польські історики.

Стипендію може бути призначено на період від 1 до 3 місяців, по 1 тисячі євро щомісяця.

Створені під час стипендійного періоду матеріали будуть опубліковані згідно відкритої ліцензії Creative Commons (угода щодо авторських прав, яка сприяє вільному і безкоштовному обігу контенту). Таким чином музей прагне забезпечити безкоштовний та широкий доступ до результатів роботи.

Заявки на участь приймаються до 20 листопада 2015 року.

Усі технічні деталі – терміни, контакти – можна знайти на сторінці stypendia.muzhp.pl.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.