У Музеї Другої світової - лекція про гібридну війну 1939 року

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні (колишній Музей ВВВ у Києві) відбудеться зустріч з дослідником Карпатської України Олександром Пагірею.

Про це ІП повідомила адміністрація музею.

Зустріч відбудеться у рамках проекту "Музейна платформа історика".

Час і місце заходу: п’ятниця, 16 жовтня 2015 р. 14:00. Головна експозиція Музею.

Тема: "Гібридна війна в Карпатській Україні (1938-1939): паралелі з сучасністю".

Олександр Пагіря - кандидат історичних наук, дослідник історії Закарпаття 30-х років ХХ ст. та історії УПА, автор книжки "Карпатська Січ: військове формування Карпатської України".

В ході зустрічі відбудеться демонстрація уривків із фільму "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939" та презентація відеоуроку про Карпатську Україну, створеного в рамках кампанії "Альтернативні уроки історії".

Більше матеріалів на тему "Карпатська Україна"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.