У військовому ліцеї імені Богуна відкрили виставку про УПА

У Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна відкрили виставку про Українську повстанську армію "УПА. Історія нескорених".

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

На виставці представлено близько 500 фотографій. Також експозиція містить документи з радянських та німецьких джерел та внутрішні документи Організації українських націоналістів та УПА.

Виставка розповідає курсантам про історію армії, яка єдина в часи Другої світової війни боролася за українську державність.

"Російська пропаганда завжди стверджувала, що українці ніколи не мали своєї армії та не вміли воювати, - зазначив на відкритті заходу голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. - Насправді українці — один із небагатьох народів у світі, які змогли створити своє військо, навіть не маючи держави".

За словами В'ятровича, УПА вибудовувалася за зразком регулярних армій і стала унікальним явищем у світовій історії.

"Те саме повторилося, коли у 2014 році на нас напала Росія, - наголосив історик. - Народ почав творити свою армію, практично без підтримки держави. Українці — народ, здатний сформувати своє військо".

Майбутні військові, які навчаються у ліцеї, мають змогу роздивитися такі раритети, як фотографії групи вояків УПА з захопленим німецьким літаком та повстанців у криївці на Хмельниччині в 1950 році.

Тема криївок детально досліджена в окремій частині виставки, включно з планами підземних "багатокімнатних квартир" та детальними інструкціями щоденного режиму життя під землею.

Історик Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун провів для курсантів екскурсію виставкою.

Виставка створена Центром досліджень визвольного руху і є складовою частиною проекту "УПА. Історія нескорених", в рамках якого видано ілюстровану науково-популярну історію про повстанську армію, англо- та україномовні каталоги виставки, навчально-демонстраційний посібник для середньої школи та мультимедійний диск.

Відкриття виставки є одним із заходів у рамках відзначення Дня захисника України, який відзначається на державному рівні 14 жовтня, на свято Покрови.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.