У військовому ліцеї імені Богуна відкрили виставку про УПА

У Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна відкрили виставку про Українську повстанську армію "УПА. Історія нескорених".

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

На виставці представлено близько 500 фотографій. Також експозиція містить документи з радянських та німецьких джерел та внутрішні документи Організації українських націоналістів та УПА.

Виставка розповідає курсантам про історію армії, яка єдина в часи Другої світової війни боролася за українську державність.

"Російська пропаганда завжди стверджувала, що українці ніколи не мали своєї армії та не вміли воювати, - зазначив на відкритті заходу голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. - Насправді українці — один із небагатьох народів у світі, які змогли створити своє військо, навіть не маючи держави".

За словами В'ятровича, УПА вибудовувалася за зразком регулярних армій і стала унікальним явищем у світовій історії.

"Те саме повторилося, коли у 2014 році на нас напала Росія, - наголосив історик. - Народ почав творити свою армію, практично без підтримки держави. Українці — народ, здатний сформувати своє військо".

Майбутні військові, які навчаються у ліцеї, мають змогу роздивитися такі раритети, як фотографії групи вояків УПА з захопленим німецьким літаком та повстанців у криївці на Хмельниччині в 1950 році.

Тема криївок детально досліджена в окремій частині виставки, включно з планами підземних "багатокімнатних квартир" та детальними інструкціями щоденного режиму життя під землею.

Історик Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун провів для курсантів екскурсію виставкою.

Виставка створена Центром досліджень визвольного руху і є складовою частиною проекту "УПА. Історія нескорених", в рамках якого видано ілюстровану науково-популярну історію про повстанську армію, англо- та україномовні каталоги виставки, навчально-демонстраційний посібник для середньої школи та мультимедійний диск.

Відкриття виставки є одним із заходів у рамках відзначення Дня захисника України, який відзначається на державному рівні 14 жовтня, на свято Покрови.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.