Знову згадали, що в будинку Сікорського - не музей, а звалище. ФОТО

Пам'ятка історії - будинок в центрі Києва, де в 1889-1912 роках жив легендарний авіаконструктор Ігор Сікорський - продовжує занепадати.

Відповідні фото у своєму Facebook оприлюднив голова партії "Демократичний Альянс" Василь Гацько.

"Знаєте, що це? - написав він. - Будинок, у якому народився і виріс Ігор Сікорський".

 

Політик нагадав, що у підвалі цього будинку була облаштована імпровізована аеродинамічна лабораторія. Тут задумувалися перші літаки видатного авіаконструктора. І "саме тут народилася мрія українського розробника про вертикальний зліт", яку він здійснив вже в США.

"Гвинтокрили його компанії і досі в парку американських президентів, - написав Гацько. - Втім, у Києві його будинок розвалюється. Вкрали навіть пам'ятну дошку. Не вміємо ми вшановувати геніальність українців. Так само, як не вміємо і заробляти на цьому".

 

Він зазначив, що зараз належить Міноборони, а якщо не надати ій належної уваги, то "замість музею Сікорського на Ярославому Валу 15-б виросте ще одна свічка".

"Таких будівель у Києві чимало. На цю під час виборчої кампанії звернули мою увагу кияни. Поки наші рахують голоси, забіг подивитися на неї. Гарний буде музей", - пообіцяв політик.

"Заступник Міністра оборони доручив мені розібратись в питанні щодо "Будинку Сікорського", - написала в коментарі під постом користувачка Тетяна Садова. - Усіх охочих долучитись прошу надсилати свої контактні дані на адресу wsadova@gmail.com".

До речі, в цьому ж будинку в 1970-х роках мешкав не менш легендарний кібернетик Віктор Глушков.

Створити музей у будинку на Ярославовім Валу, 15-б обіцяють уже близько 20 років, але все ніяк не зроблять, зазначав у коментарі до своєї відеоекскурсії закинутими пам'ятками міста (2011 рік) києвознавець Михайло Кальницький.

У 2012 році висловлювалися пропозиції назвати аеропорт "Бориспіль" на честь Сікорського. Ось що тоді про будинок написав автор ІП журналіст Олександр Ластенко:

Ще в 1980-х визнаний аварійним, будинок належить Міністерству оборони України. Свого часу показний регіонал Олександр Кузьмук, бувши міністром оборони, зламав всі домовленості про створення в будинку Музея історії авіації і повітроплавання імені І.Сікорського.

Кузьмук відмовився передати споруду в довгострокову оренду фонду ім.Сікорського. Фінансувати цей фонд і надати необхідні експонати для музею збиралася американська компанія "Сікорскі Ейркрафт", а також сім’ї дітей та онуків Ігоря Сікорського.

Дуже схоже, що всі чекають, коли ж будівля завалиться, залишивши після себе чудовий майданчик в історичному центрі".

В Міноборони ж запевняли, що це фонд порушив домовленості, залишивши будинок, в якому до того був відомчий готель, на 10 років без ремонту.

У 2013 році вкотре повідомлялося про плани створити в будинку на Ярославовім Валу, 15-б музей Ігоря Сікорського. Відповідний проект розробили спеціалісти Національного заповідника "Софія Київська".

У Державному політехнічному музеї при НТУУ "КПІ" є відділ авіації та космонавтики, названий на честь Сікорського.

Дивіться також:

100 років "мертвій петлі". Зроблено в Києві

Аерофотозйомка Першої світової війни. ФОТО

Перший український авіатор - оспіваний Блоком соратник Міхновського

Іван Кожедуб. Великий українець і найбільший ас союзників

Як СРСР збивав над Карелією корейський "боїнг". ФОТО

Інші матеріали за темою "Авіація"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.