Євреї просять владу відкрити Музей Голокосту в Бабиному яру

Єврейські організації України звернулись до керівництва країни з проханням посприяти у відкритті Музею Голокосту в Бабиному Яру до 75-річниці трагедії.

Про це сказав президент Єврейського Форуму України Аркадій Монастирський, повідомляє Укрінформ.

"Музей Бабиного Яру має з'явитись у Києві до 75-ї річниці трагедії. З початку розстрілів минуло 74 роки, але досі в Києві не існує музею, який би нагадував людям про цю жахливу трагедію", - сказав Монастирський.

Він зазначив, що сьогодні в Бабиному Яру та поблизу нього встановлено 25 пам'ятників, створено Національний історико-меморіальний заповідник, але огорожі навколо нього немає, відеоспостереження не ведеться.

Через це у Бабиному Яру вільно почуваються вандали. Так, у вересні на Менорі (золотому семистовбурному світильнику) з'явилася свастика, а напередодні Нового єврейського року в ніч проти 13 вересня невідомі підпалили пам'ятник.

У свою чергу директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" Борис Глазунов зауважив, що вже розроблений генеральний план облаштування території, є передпроектні пропозиції щодо Меморіального музею, розроблений проект Алеї праведників - і все це реально зробити до 75-ї річниці трагедії.

У цьому зв'язку представники єврейських організацій звернулись до керівництва  України з проханням про сприяння.

Все за темою "Бабин Яр"

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.