Палацовий комплекс у Петергофі видали за маєток Порошенка. ФОТО

"...Після поста з фоткою Петергофа мені стало реально страшно. Спочатку було смішно, а тепер страшно. Критичне мислення у деяких наших людей геть відсутнє, вони повірять будь-чому, що вкидають в інтернет".

Користувач Facebook Антон Ходза вивісив фотографію парко-палацового комплексу "Петергоф" (XVIII-XIX сторіччя) під Санкт-Петербургом (РФ), назвавши музей-заповідник резиденцією президента України Петра Порошенка.

"Кум скинув фотку палаца Порошенка з висоти пташиного польоту", - обурився користувач.

Допис Годзи перепостили 250 користувачів, деякі підтримали обурення троля. Але більшість змогла упізнати Петергоф.

кум скинул фотку дворца Порошенко с высоты птичьего полетауууууу буржуй(((((

Posted by Антон Ходза on Friday, 9 October 2015

Пізніше Ходза написав, що вражений, наскільки користувачі соціальних мереж довіряють будь-якій інформації в інтернеті.

"Після поста з фоткою Петергофа мені стало реально страшно. Спочатку було смішно, а тепер страшно, - написав користувач. - Критичне мислення у деяких наших людей геть відсутнє".

Він назвав таких людей легкою здобиччю для "російських іпсошників" [ІПсО - інформаційно-психологічні операції - ІП].

"Будь-яку хурму з легкістю вкинути можуть і люди будуть вірити. І вкидають. Кожен день. Тисячі репостів, - зазначив Ходза. -
З цим потрібно щось робити. Освітні програми якісь. Поки ще не придумав. Але з людьми потрібно працювати".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.