Палацовий комплекс у Петергофі видали за маєток Порошенка. ФОТО

"...Після поста з фоткою Петергофа мені стало реально страшно. Спочатку було смішно, а тепер страшно. Критичне мислення у деяких наших людей геть відсутнє, вони повірять будь-чому, що вкидають в інтернет".

Користувач Facebook Антон Ходза вивісив фотографію парко-палацового комплексу "Петергоф" (XVIII-XIX сторіччя) під Санкт-Петербургом (РФ), назвавши музей-заповідник резиденцією президента України Петра Порошенка.

"Кум скинув фотку палаца Порошенка з висоти пташиного польоту", - обурився користувач.

Допис Годзи перепостили 250 користувачів, деякі підтримали обурення троля. Але більшість змогла упізнати Петергоф.

кум скинул фотку дворца Порошенко с высоты птичьего полетауууууу буржуй(((((

Posted by Антон Ходза on Friday, 9 October 2015

Пізніше Ходза написав, що вражений, наскільки користувачі соціальних мереж довіряють будь-якій інформації в інтернеті.

"Після поста з фоткою Петергофа мені стало реально страшно. Спочатку було смішно, а тепер страшно, - написав користувач. - Критичне мислення у деяких наших людей геть відсутнє".

Він назвав таких людей легкою здобиччю для "російських іпсошників" [ІПсО - інформаційно-психологічні операції - ІП].

"Будь-яку хурму з легкістю вкинути можуть і люди будуть вірити. І вкидають. Кожен день. Тисячі репостів, - зазначив Ходза. -
З цим потрібно щось робити. Освітні програми якісь. Поки ще не придумав. Але з людьми потрібно працювати".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.