Стартував проект усної історії про російсько-українську війну

Запорізькі історики представили перший випуск спогадів учасників АТО.

У книзі - розповіді ветеранів про бойові дії, віру, мотиви мобілізації, успіхи і втрати на війні, повідомив кореспондент Історичної Правди.

В реалізації проекту беруть участь Український інститут національної пам’яті (УІНП), історичний факультет Запорізького національного університету (ЗНУ) і Запорізька облдержадміністрація.

Понад рік тому група науковців із Запоріжжя почала цикл історичних лекцій у військкоматах області. Під час цих лекцій слухачі-військовослужбовці ділилися настільки цікавими подробицями бойових дій, що було прийнято рішення започаткувати окремий проект із усної історії.

"Це російсько-українська війна, яка з політичних причин називається антитерористичною операцією, - зазначив директор департаменту культури Запорізької ОДА Владислав Мороко. - І ми маємо записати історію цієї війни такою, яка вона була. Щоб історики майбутнього могли зрозуміти, за що і як воювала українська армія".

На даний момент підготовлено чотири випуски матеріалів, перший із них уже видано. До опублікованих свідчень додані географічні карти територій, де відбувалися описані події.

"Наше завдання - зібрати максимальну кількість правдивих розповідей про цю страшну війну XXI сторіччя, - наголосив Мороко. - І ця війна не закінчена, вона триває. Повірте нам, запоріжцям, які живуть за 100 км від фронту".

Під час збору спогадів історики застосовують системний підхід, розділяючи свідчення на сім груп: службовці ЗСУ, Нацгвардія, добровольці, МНС, МВС, прокуратура, волонтери, переселенці.

"У зв'язку зі специфічним досвідом представників цих груп були складені окремі опитувальники для кожної категорії, щоб пізніше науковцям було легше співставляти й осмислювати ці свідчення", - зазначив доцент кафедри новітньої історії України ЗНУ, кандидат історичних наук Олексій Штейнле.

За його словами, українці 70 років не жили в умовах повномасштабних військових дій, тому розповіді очевидців є унікальним людським досвідом у цій ситуації.

Наразі записано усні розповіді понад 40 учасників подій, у планах - ще десятки інтерв'ю. До першого друкованого випуску увійшли свідчення шести очевидців з різних груп, наступні планується робити тематичними.

"Окремий випуск хочемо присвятити 55-ій артилерійській бригаді, - зазначив Штейнле. - Це найбільший підрозділ у Запоріжжі, і місто дуже пишається своїми "богами війни".

Ще один напрямок роботи запорізьких істориків - музеєфікація артефактів російсько-української війни 2014-2015 років.

Один із майбутніх експонатів - пробита кулею армійська фляга, яка під Маріуполем врятувала життя бійцю 37-го окремого мотопіхотного батальйону з позивним "Аул". Збереглася і куля, що, пробивши флягу, застрягла в "розгрузці" військовослужбовця.

"Плануємо також створити сайт, і там будуть не тільки спогади і розшифровки, - додав історик. - Один із пріоритетів - фото і відеоролики з мобільних телефонів військовослужбовців, зняті безпосередньо під час подій".

Випускник історичного факультету ЗНУ В'ячеслав Зайцев, чиї спогади увійшли у перший друкований випуск, служив на посаді гранатометника в 79-ій аеромобільній бригаді. Був двічі поранений (жовтень 2014 року - Донецький аеропорт, лютий 2015 року - Дебальцеве). Нагороджений медаллю "За мужність" ІІІ ступеня.

"Перша атака "Граду", це здається, початок липня, саме з Росії, і з цього часу нас почали засипати просто "Градом". По [іншій] бригаді вже били "Ураганом", - пригадав Зайцев. - Для того, щоб уявити різницю, "Град" – це приблизно 40 кг, а "Ураган" – 270 кг. Це був "морський бій", але не з нашого боку, ми не могли відповідати. Це вони грали – влучать чи ні. Але ми виконували дуже корисну функцію, витягуючи на себе силу сепаратистів та росіян".

За словами першої заступниці голови УІНП Аліни Шпак, записані свідчення є також безцінним архівом усної історії.

"Крім паперових книг, залишиться архів спогадів, який стане базисом для подальших досліджень про війну", - зазначила чиновниця.

Усна історія - науковий збір і опрацювання історичної інформації про осіб, родини, важливі події тощо за допомогою інтерв'ювання учасників або очевидців.

Інші матеріали за темою "Усна історія"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.