Запиши найцікавіший спогад про Майдан. Акція триває до 19 грудня

До першої річниці початку Євромайдану Український інститут національної пам’яті запрошує усіх охочих взяти участь в акції “Запиши найцікавіший спогад про Майдан”.

Минув рік від початку Євромайдану. Що пам’ятаємо ми тепер про ті події, якими будемо бачити їх завтра, що залишиться в пам’яті майбутніх поколінь – залежить від нас із вами. Але щоб пам’ятати, потрібно зафіксувати, зберегти дорогоцінні факти, емоції, переживання.

 

"Майдан це не лише місце в центрі Києва, де відбувався спротив встановленню диктатури, це символ боротьби громадян за свої права і свободу, – розповідає координатор проекту "Майдан: усна історія" Іванна Кобєлєва. – У кожного Майдан був свій. Не всі перебували фізично на столичному Майдані Незалежності, але кожен допомагав, як міг,збирав ліки і теплі речі, транспортував хворих, провадив інформаційну роботу та ін. Ми хочемо, щоб люди розповіли про свій найцікавіший спогад зі свого особистого Майдану".

Для участі в акції необхідно зняти коротке відео (до 5 хв.) із учасником подій зими 2013–2014 рр. або ж записати свою розповідь із найцікавішим, на вашу думку, спогадом про Майдан. Відео потрібно відіслати Українському інституту національної пам’яті, заповнивши анкету: http://goo.gl/jKk8Sk (контакти в анкеті). Кінцевий термін: 19 грудня.

Усі відео увійдуть до архіву Майдану.

"Майдан: усна історія" – проект Українського інституту національної пам’яті з метою зібрати відео та аудіосвідчення активістів Євромайдану про події зими 2013–2014 років. Для того, щоб зафіксувати суб’єктивний досвід громадян, співробітники УІНП беруть розгорнуті інтерв’ю в активістів із різних середовищ Євромайдану та записують їх на аудіо та відеотехніку.

Ці записи стануть основою для Архіву Майдану та слугуватимуть джерельною базою для істориків, режисерів-документалістів, соціологів, психологів та ін. У майбутньому матеріали будуть доступні широкому загалу, а також будуть використані в експозиції Музею Свободи / Музею Майдану.

Станом на середину листопада 2014 року записано 144 аудіо- та 80 відеоінтерв’ю з учасниками Євромайдану. Це – люди з різних середовищ, різного віку, професій, різних регіонів України, які розповідають про свою участь на Майдані та ключові події, які відбувалися тієї зими.

У рамках проекту "Майдан: усна історія" УІНП співпрацює з громадською організацією "Фонд збереження пам’яті Майдану" та активістами, які збирають свідчення про події зими 2013–2014 рр.

Прес-секретар УІНП: as@memory.gov.ua

тел.: +380 44 253-15-63, +380 97 647-98-64

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.