В Одесі показують реконструкцію одягу та зброї козаків. ФОТО

В Одеському художньому салоні (вул. Катерининська, 18) відкрилася виставка графіки "Козацька слава". Показують, яка виглядав одяг та спорядження українських козаків 16-18 сторіч.

На виставці представлені роботи дослідника історичного одягу, ілюстратора військово-історичних видань, реконструктора Сергія Шаменкова.

Про це у своєму Facebook написала представник громадського руху "Не будь байдужим" Оксана Левкова.

За її словами, одесити мають змогу побачити наукову графічну реконструкцію, на якій представлено еволюцію козацького одягу та спорядження українських козаків XVI-XVIII ст.

 

На полотнах - козаки різних періодів, вперше представлено реконструкції козаків Чорноморського війська, які брали штурмом місто Хаджибей, що його згодом було перейменовано на Одесу.

 

"Протидія шароварщині - достовірна демонстрація козаччини справжніми та глибокими дослідниками, які одночасно є художниками та реконструкторами", - наголосила Левкова.

 

Виставка присвячена 226-й річниці штурма Хаджибею, а також козацькому святу Покрови Святої Богородиці, покровительці козацтва. На Покрову (14 жовтня) припадають свята УПА і сучасних Збройних сил.

 

На виставці представлено 30 робіт, які будуть цікавими для кожного, хто захоплюється історичним козацьким одягом та історією Одеси.

 Всі фото: Оксана Левкова

Сергій Шаменков закінчив Одеське художнє училище ім. Грекова та Львівську Академію мистецтв. Займається скульптурою малих форм, науково-історичною реконструкцією одягу. Автор багатьох статей, книг, графічних та матеріальних реконструкцій на тему військового костюму від античності до ХХ ст. Учасник кількох військово-історичних груп.

Нагадаємо, до XIX-го сторіччя на місці нинішньої Одеси існувало поселення Хаджибей (Качібей) і османська фортеця. У 1789 році козацькі полки під проводом Хосе де Рібаса першими видерлися на стіни фортеці, захопивши Хаджибей.

Дивіться також: В Одесі вшанували перемогу козаків у бою на Пересипу

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.