Археологи знайшли могилу подружжя, яке 700 років трималося за руки. ФОТО

Під час розкопок каплиці біля селища Галлатон у Лестерширі (Англія), дослідники виявили середньовічне поховання, в якому лежали скелети чоловіка і жінки, що трималися за руки. 

Про це повідомляє LiveScience.

"На території Лестерширу і раніше виявляли поховання подружніх пар в одній могилі", - заявила Вікі Скор із Археологічної служби Університету Лестера (АСУЛ). Однак такої зворушливої деталі науковці не пригадують.

Фото: ulasnews.files.wordpress.com

Здивування археологів викликало й місце поховання - маленька, так звана "загублена" капличка замість звичної в таких випадках місцевої церкви.

"Головне питання для нас - чому їх тут поховали? - зазначила Скор. - Ми припускаємо, що тогочасна каплиця використовувалася, як свого роду особливе місце захоронення".

Розкопки каплиці в Галлатоні

Загалом на території каплички виявили 11 скелетів. Вуглецевий аналіз показав, що всі поховані тут люди жили у XIV сторіччі.

Всі скелети були орієнтовані за напрямком "схід-захід", згідно з християнськими традиціями того часу.

Вчені припускають, що у XIV сторіччі каплиця слугувала прихистом для пілігрімів. Згідно з іншою гіпотезою, тут ховали злочинців, іноземців або хворих.

Юнак, похований у сидячому положенні

Археологи стверджують, що пагорб із каплицею використовувася людьми для релігійних обрядів ще в римські часи, більше 2000 років тому.

Також під час розкопок було знайдено дрібні срібні монети, з XII до XVI сторіч.

---------------

ДИВІТЬСЯ: Закохана пара з концтабору возз'єдналася через 62 роки

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.