Російський посол у Польщі відмовився вибачатися

Посол Росії в Польщі Сєрґєй Андрєєв не вибачився за свої висловлювання щодо вини польської держави в тому, що на неї напала Німеччина під час Другої світової війни і заявив, що його неправильно інтерпретували.

Про це він заявив за результатами зустрічі в МЗС Польщі, повідомляє Onet.pl.

"Я пояснив, що це була неправильна інтерпретація. Я не мав на увазі, що Польща несе відповідальність за вибух Другої світової війни.

Я мав на увазі, що політика Польщі в 30-х роках привезла до цієї катастрофи. В інтерв’ю я був недостатньо точним у цій частині і це викликало таку реакцію", - сказав посол.

При цьому він наголосив, що не мав наміру образити польський народ.

При цьому Андрєєв наголосив, що не відмовляється від своїх слів про те, що російсько-польські стосунки найгірші від 1945 року.

В повідомленні МЗС Польщі за результатами зустрічі з послом РФ йдеться про те, що Андреєву висловлено рішучий протест через його висловлювання.

"Також було висловлено сподівання, що інші заяви і дії російського посла не будуть такими суперечливими і будуть сприяти розвитку польсько-російських стосунків", - йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що посол Росії в Польщі Сєрґєй Андрєєв буде викликаний до міністерства закордонних справ Польщі.

Така реакція МЗС - результат слів Андрєєва про те, що Польща сама винна у тому, що в 1939 році на неї напала гітлерівська Німеччина.

Крім того, посол заявив, що вторгнення радянських військ у Польщу в 1939-му не було агресією, а також виправдав радянські репресії щодо представників польського визвольного руху.

Європейська правда

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.