Російський посол у Польщі відмовився вибачатися

Посол Росії в Польщі Сєрґєй Андрєєв не вибачився за свої висловлювання щодо вини польської держави в тому, що на неї напала Німеччина під час Другої світової війни і заявив, що його неправильно інтерпретували.

Про це він заявив за результатами зустрічі в МЗС Польщі, повідомляє Onet.pl.

"Я пояснив, що це була неправильна інтерпретація. Я не мав на увазі, що Польща несе відповідальність за вибух Другої світової війни.

Я мав на увазі, що політика Польщі в 30-х роках привезла до цієї катастрофи. В інтерв’ю я був недостатньо точним у цій частині і це викликало таку реакцію", - сказав посол.

При цьому він наголосив, що не мав наміру образити польський народ.

При цьому Андрєєв наголосив, що не відмовляється від своїх слів про те, що російсько-польські стосунки найгірші від 1945 року.

В повідомленні МЗС Польщі за результатами зустрічі з послом РФ йдеться про те, що Андреєву висловлено рішучий протест через його висловлювання.

"Також було висловлено сподівання, що інші заяви і дії російського посла не будуть такими суперечливими і будуть сприяти розвитку польсько-російських стосунків", - йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що посол Росії в Польщі Сєрґєй Андрєєв буде викликаний до міністерства закордонних справ Польщі.

Така реакція МЗС - результат слів Андрєєва про те, що Польща сама винна у тому, що в 1939 році на неї напала гітлерівська Німеччина.

Крім того, посол заявив, що вторгнення радянських військ у Польщу в 1939-му не було агресією, а також виправдав радянські репресії щодо представників польського визвольного руху.

Європейська правда

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.