Російський посол у Польщі відмовився вибачатися

Посол Росії в Польщі Сєрґєй Андрєєв не вибачився за свої висловлювання щодо вини польської держави в тому, що на неї напала Німеччина під час Другої світової війни і заявив, що його неправильно інтерпретували.

Про це він заявив за результатами зустрічі в МЗС Польщі, повідомляє Onet.pl.

"Я пояснив, що це була неправильна інтерпретація. Я не мав на увазі, що Польща несе відповідальність за вибух Другої світової війни.

Я мав на увазі, що політика Польщі в 30-х роках привезла до цієї катастрофи. В інтерв’ю я був недостатньо точним у цій частині і це викликало таку реакцію", - сказав посол.

При цьому він наголосив, що не мав наміру образити польський народ.

При цьому Андрєєв наголосив, що не відмовляється від своїх слів про те, що російсько-польські стосунки найгірші від 1945 року.

В повідомленні МЗС Польщі за результатами зустрічі з послом РФ йдеться про те, що Андреєву висловлено рішучий протест через його висловлювання.

"Також було висловлено сподівання, що інші заяви і дії російського посла не будуть такими суперечливими і будуть сприяти розвитку польсько-російських стосунків", - йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що посол Росії в Польщі Сєрґєй Андрєєв буде викликаний до міністерства закордонних справ Польщі.

Така реакція МЗС - результат слів Андрєєва про те, що Польща сама винна у тому, що в 1939 році на неї напала гітлерівська Німеччина.

Крім того, посол заявив, що вторгнення радянських військ у Польщу в 1939-му не було агресією, а також виправдав радянські репресії щодо представників польського визвольного руху.

Європейська правда

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.