АНОНС:Кому належить спадок князя Володимира - дискутуватимуть у Києві

Чому зріс інтерес до постаті князя Володимира? І як відбувається боротьба за спадщину Київської Русі в Росії та Україні? Про це говоритимуть на публічній дискусії "Кому належить спадок Володимира Великого".

У той час, коли Президент України Петро Порошенко підписує указ про вшанування пам’яті  Володимира Великого у зв'язку з тисячоліттям його смерті, у Москві збираються поставити князю 24-метровий пам’ятник. Головне, що планують його звести на 4 метри вищим, ніж київський.

У дискусії візьмуть участь кандидат історичних наук, фахівець з історії Давньої Русі Андрій Плахонін та доктор історичних наук, професор політології НаУКМА Олексій Гарань. Спілкуватимуться про те, як і чому в Росії та Україні приватизують особу Володимира та кому насправді належить його спадщина?

А також шукатимуть відповідь на питання: яке майбутнє історичної політики чекати в Україні та Росії у зв’язку з війною на Донбасі?

25 лютого Президент України підписав указ "Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого - творця середньовічної європейської держави Руси-України". Так протягом року відбуватимуться наукові конференції, круглі столи, дискусії, пройдуть урочистості з вшанування пам'яті князя Володимира за участю представників органів державної влади, громадськості.

Також проведуть карбування та введення в обіг монет, поштових марок і конвертів, присвячених діяльності Володимира Великого.

Вівторок, 23 червня, 19:00

Адреса: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Національний музей історії України.

Вхід вільний

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.