Князь Володимир, Сірко й Зимовий похід. Військові частини отримали нові назви. СПИСОК

Підрозділи Збройних сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби України отримали нові почесні найменування на честь полководців Русі,козаччини, діячів Української революції та сучасної війни з Росією.

Як повідомляє "Новинарня", відповідний указ президента Зеленського озвучили сьогодні на Софійській площі в Києві після церемонії урочистого підняття Державного Прапора України.

Глава держави вручив стрічки з почесними найменуваннями до прапорів командирам підрозділів. Згідно з указом президента:

  • 28-й окремій механізованій бригаді ЗСУ присвоєно почесне найменування імені Лицарів Зимового Походу (похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом генерала Михайла Омеляновича-Павленка 6 грудня 1919 — 6 травня 1920 рр.);
  • 92-й окремій механізованій бригаді ЗСУ – почесне найменування імені Кошового отамана Івана Сірка (Іван Сірко; 1605-1680, український полководець, козацький ватажок, полковник, кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового);
  • 17-й окремій танковій Криворізькій бригаді ЗСУ – почесне найменування імені Костянтина Пестушка (Костянтин Пестушко, він же Кость Степовий-Блакитний, 1898-1921, український військовий діяч, отаман Степової дивізії, Головний отаман Холодного Яру);
  • 456-й бригаді транспортної авіації ПС ЗСУ – почесне найменування імені Дмитра Майбороди (Дмитро Майборода, 1980-2014, командир екіпажу літака Ан-26 456-ї бригади, який загинув 14 липня 2014-го, відвівши підбитий російською ракетою транспортний літак від населених пунктів на Луганщині; Герой України);
  • Південному територіальному управлінню Національної гвардії України присвоєно почесне найменування Одеське; 
  • 15-му полку Національної гвардії – почесне найменування Слов'янський;
  • 105-му прикордонному загону ДПСУ – почесне найменування імені князя Володимира Великого;
  • 17-му прикордонному загону ДПСУ – почесне найменування імені полковника Олександра Жуковського (Олександр Жуковський, 1884-?, український громадсько-політичний та військовий діяч, полковник Армії УНР, Військовий міністр УНР).

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.