Спецпроект

АНОНС: У Харкові вшанують пам’ять жертв Катинського злочину

Україна продовжує відзначати 75 роковини одного з найбільш докладно задокументованих злочинів комуністичного режиму.

У Великдень, 12 квітня на Меморіалі жертв сталінського режиму у Харкові відбудеться екуменічна молитва, покладання квітів і запалення лампадок.

Жалобні урочистості відбудуться за участі місцевої громади, представників полонійних організацій, Генерального Консульства Республіки Польща та Українського інституту національної пам’яті.

Початок урочистостей о 14:00

Початок досліджень таємного цвинтаря НКВД у П'ятихатках. Докладніше - у матеріалі "Таємниці Шостого кварталу. Злочини НКВД у Харкові"


13 квітня відбудеться вечір пам’яті "Ми правду дістали з-під землі", під час якого відбудеться презентація збірки есеїв Світлани Філонової "Катинські медитації".

Презентація відбудеться у центрі INDI, вулиця Чернишевська 4/6.

Початок о 18:00.


Нагадуємо,  у Харкові поховано 4300 польських військовополонених, які були розстріляні в ході спецоперації НКВД у квітні-травні 1940 року. У історію ця спецоперація увійшла як "Катинський злочин".

За безпосереднім наказом Сталіна без суду і слідства загалом було знищено близько 22 тисяч польських військовополонених та цивільних громадян, що були ув’язнені у таборах в Старобільську, Козельську та Осташкові, а також у тюрмах Західної України та Білорусі.   

Одним із місцем таємних поховань став Шостий квартал Лісопарку, що розтащований у Харкові, неподалік селища П’ятихатки. У якості таємного цвинтаря НКВД цю територію почали використовувати з 1938 року.

До 1941 року окрім польських громадян тут було поховано близько 5 тисяч (за іншими данними з матеріалів КГБ – 9 тисяч) харків'ян: українців, росіян, поляків та представників інших національностей. Саме у масових похованнях НКВД у П’ятихатках похований відомий бандурист і культурний діяч Гнат Хоткевич.  


Більше читайте у спеціальному проекті "Катинська справа"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.