Спецпроект

Президент України попросив поляків пробачення за Волинську трагедію

Петро Порошенко закликав і поляків, і українців вшанувати пам’ять обох сторін конфлікту.

Під час свого виступу перед обома палатами польського парламенту та за присутності польського Президента Броніслава Коморовського, прем’єр-міністра Еви Копач та членів Уряду Польщі Президент України згадав про трагічні сторінки спільної історії. 

"Були в нашій історії славетні приклади спільних перемог над ворогами. Траплялося й таке, про що не хотілося б згадувати. Але, як сказав хороший друг України і мій, Президент Польщі Броніслав Коморовський, "минуле, навіть найбільш драматичне, не повинно розділяти наші країни" - сказав Петро Порошенко.

 Президент України Петро Порошенко виголошує промову у Сеймі Республіки Польща 17 грудня 2014 року. Фото прес-служби Президента України

Продовжуючи промову, Президент України зацитував відомий лист польських єпископів про примирення та слова Папи Івана Павла ІІ:  

"Нас надихають думки предстоятелів наших церков, які про трагічні сторінки спільної історії під час ІІ світової війни та перших післявоєнних років радять говорити з великою мудрістю: "Прощаємо і просимо прощення".

Ми пам’ятаємо слова Святого Папи Івана Павла ІІ, який ще напередодні шістдесятої річниці Волинської трагедії казав: "Якщо Бог простив нам у Христі, тоді треба також людям віруючим простити взаємні кривди та просити прощення власних провин…"

Ми маємо докласти всіх зусиль для подальшого примирення та єднання наших братніх народів.

Важливо шукати історичну правду та істину, не політизуючи складні сторінки нашої історії. Закликаю і українців, і поляків шанувати пам’ять про полеглих на територіях обох країн. Тих, хто загинув, треба поховати в гідний спосіб. Жодним чином однак не будувати політику на могилах. Така політика має відійти у минуле".

Джерело: офіційний сайт Президента України

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.