АНОНС: Акція пам’яті жертв примусових депортацій

Акція присвячена 70-й річниці підписання договору між комуністичними режимами СРСР та Польщі про обмін населенням.

Захід відбудеться у вівторок, 9 вересня. Початок о 18.00. Місце: біля Пам’ятного хреста жертвам сталінських репресій 30-50-их років (Жовтневий палац).

У заході візьмуть участь: священики Української православної церкви Київського патріархату, Української Греко-Католицької Церкви, народний депутат України Андрій Іллієнко, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, Голова Київського товариства депортованих українців "Холмщина" Степан Романюк, Голова Товариства "Лемківщина" Михайло Мацієвський, депутати Київських обласної та міської рад, члени товариств депортованих українців, політики, громадські діячі.

 

Нагадуємо, що внаслідок угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення понад мільйон українців і поляків були позбавлені домівок.

У рамках виконання цієї угоди до літа 1946 року з України виселено майже вісімсот тисяч поляків.

У 1944–1947 роках із своїх правіковічних земель Лемківщини, Холмщини, Надсяння, що на території сучасної Польщі, до УРСР було виселено 123 тисячі українських родин, майже 500 тисяч осіб.

Виселення супроводжувались відвертим насиллям, знущаннями, терором.

Завершенням примусових депортацій українців на території Польщі стала сумнозвісна операція "Вісла", під час якої у 1947 р. понад 120 тисяч українців були депортовані на північний захід Польщі.

Читайте також:

Акція "Вісла" - останній акт українсько-польської трагедії

Сейм визнав героями організацію, яка убивала українців та євреїв

Прометеї двох народів. Незважаючи на історію, вони примиряли Польщу й Україну

1951 рік. Як Польща й УРСР востаннє обмінялися територіями

Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули українці й поляки

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.