АНОНС: виставка про дві світові війни у музеї ВВВ. ФОТО

У столиці відкриють виставку до 100-річчя від початку Першої і 75-річчя від почату Другої світових воєн.

Виставка має назву "Апокаліпсис ХХ століття. Світові війни", повідомляє УІНП.

До створення виставкового проекту долучилися:

- Національний музей історії України,

- Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник,

- Музей однієї вулиці, Музей історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих,

- музей "Православна Україна" Київської Митрополії УПЦ (МП),

- Центральний державний архів громадських об’єднань України,

- Центральний державний історичний архів України (м. Київ), Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного,

- Всеукраїнське громадське об’єднання "Союз "Народна пам’ять".

 

Відкриття: 5 вересня 2014 року о 12:00 у головному корпусі Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років".

В основі виставки - автентичні пам’ятки, більшість з яких експонується вперше.

Відвідувачі виставки можуть побачити фото зруйнованої у Першу світову церкви в Дюнкерку на півночі Франції, знищеного 9 серпня 1945 р. ядерним вибухом католицького собору Уракамі в японському місті Нагасакі, культові предмети із зруйнованого у 1941 р. Успенського собору Києво-Печерської лаври, Біблію видання першої чверті  ХІХ ст.

Завершує виставковий проект фотолітопис подій 2013-2014 років, які відбувалися на Майдані, в Криму, а тепер розгортаються на Сході, де Україна веде нерівний бій за власне місце серед суверенних держав і народів, якого не вдалося здобути впродовж попередніх сторіч, зазначають організатори виставки.

 

Виставка розрахована на широке коло відвідувачів. Вона ставить за мету ще раз акцентувати антилюдський, антигуманний характер світових воєн,  застерегти від невиваженості, популізму, а також закликати до єдності, консолідації, взаєморозуміння, обов’язку берегти мир.

Дві світові війни забрали життя майже 75 млн людей, 55 млн осіб отримали поранення.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.