АНОНС: виставка про дві світові війни у музеї ВВВ. ФОТО

У столиці відкриють виставку до 100-річчя від початку Першої і 75-річчя від почату Другої світових воєн.

Виставка має назву "Апокаліпсис ХХ століття. Світові війни", повідомляє УІНП.

До створення виставкового проекту долучилися:

- Національний музей історії України,

- Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник,

- Музей однієї вулиці, Музей історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих,

- музей "Православна Україна" Київської Митрополії УПЦ (МП),

- Центральний державний архів громадських об’єднань України,

- Центральний державний історичний архів України (м. Київ), Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного,

- Всеукраїнське громадське об’єднання "Союз "Народна пам’ять".

 

Відкриття: 5 вересня 2014 року о 12:00 у головному корпусі Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років".

В основі виставки - автентичні пам’ятки, більшість з яких експонується вперше.

Відвідувачі виставки можуть побачити фото зруйнованої у Першу світову церкви в Дюнкерку на півночі Франції, знищеного 9 серпня 1945 р. ядерним вибухом католицького собору Уракамі в японському місті Нагасакі, культові предмети із зруйнованого у 1941 р. Успенського собору Києво-Печерської лаври, Біблію видання першої чверті  ХІХ ст.

Завершує виставковий проект фотолітопис подій 2013-2014 років, які відбувалися на Майдані, в Криму, а тепер розгортаються на Сході, де Україна веде нерівний бій за власне місце серед суверенних держав і народів, якого не вдалося здобути впродовж попередніх сторіч, зазначають організатори виставки.

 

Виставка розрахована на широке коло відвідувачів. Вона ставить за мету ще раз акцентувати антилюдський, антигуманний характер світових воєн,  застерегти від невиваженості, популізму, а також закликати до єдності, консолідації, взаєморозуміння, обов’язку берегти мир.

Дві світові війни забрали життя майже 75 млн людей, 55 млн осіб отримали поранення.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.