АНОНС: виставка про дві світові війни у музеї ВВВ. ФОТО

У столиці відкриють виставку до 100-річчя від початку Першої і 75-річчя від почату Другої світових воєн.

Виставка має назву "Апокаліпсис ХХ століття. Світові війни", повідомляє УІНП.

До створення виставкового проекту долучилися:

- Національний музей історії України,

- Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник,

- Музей однієї вулиці, Музей історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих,

- музей "Православна Україна" Київської Митрополії УПЦ (МП),

- Центральний державний архів громадських об’єднань України,

- Центральний державний історичний архів України (м. Київ), Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного,

- Всеукраїнське громадське об’єднання "Союз "Народна пам’ять".

 

Відкриття: 5 вересня 2014 року о 12:00 у головному корпусі Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років".

В основі виставки - автентичні пам’ятки, більшість з яких експонується вперше.

Відвідувачі виставки можуть побачити фото зруйнованої у Першу світову церкви в Дюнкерку на півночі Франції, знищеного 9 серпня 1945 р. ядерним вибухом католицького собору Уракамі в японському місті Нагасакі, культові предмети із зруйнованого у 1941 р. Успенського собору Києво-Печерської лаври, Біблію видання першої чверті  ХІХ ст.

Завершує виставковий проект фотолітопис подій 2013-2014 років, які відбувалися на Майдані, в Криму, а тепер розгортаються на Сході, де Україна веде нерівний бій за власне місце серед суверенних держав і народів, якого не вдалося здобути впродовж попередніх сторіч, зазначають організатори виставки.

 

Виставка розрахована на широке коло відвідувачів. Вона ставить за мету ще раз акцентувати антилюдський, антигуманний характер світових воєн,  застерегти від невиваженості, популізму, а також закликати до єдності, консолідації, взаєморозуміння, обов’язку берегти мир.

Дві світові війни забрали життя майже 75 млн людей, 55 млн осіб отримали поранення.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.