У вересні 1939-го проти Гітлера воювали 100 тисяч українців - історик

1 вересня 1939 року Друга світова війна почалася для більш ніж сотні тисяч українців, які служили у лавах Війська Польського.

Про це у своєму Facebook написав доцент історичного факультету КНУ ім.Шевченка Андрій Руккас.

"Наприклад, у 2-у кінно-артилерійському дивізіоні Волинської кавалерійської бригади (дислокувався перед війною у Дубно на Рівненщині) українці становили 40% особового складу, - нагадав історик. - За словами командира дивізіону, всі вони відзначалися відмінною підготовкою".

1 вересня дивізіон брав участь у відомій битві біля Мокрої (неподалік Кракова), де разом з усією бригадою зупинив наступ німецької 4-ї танкової дивізії.

За словами історика, в наказі про нагородження вояків Волинської бригади, підписаному командувачем армії "Лодзь" генералом Юліушем Руммелем, є два українці 2-го кінно-артилерійського дивізіону: капрал Костянтин Косянчук та бомбардир Костянтин Бенюк, які здобули орден "Віртуті Мілітарі" [найвища військова нагорода Польщі] 5-го класу.

2-ий кінно-артилерійський дивізіон на параді

Нагадаємо, 75 років тому, через тиждень після підписання договору між Гітлером і Сталіним (так званого "пакту Ріббентропа-Молотова"), розпочалася Друга світова війна. Українські землі з перших днів опинилися в епіцентрі бойових дій.

1 вересня 1939 року Третій рейх вторгнувся на територію Польщі. 3 вересня війну Німеччині оголосили Британія і Франція. 17 вересня у війну на боці нацистського агресора вступив СРСР. Згідно з таємним протоколом пакту, Гітлер і Сталін знищили польську державу, поділивши її територію.

 Перша шпальта "Нью-Йорк Таймз" 28 серпня 1939 року: "Гітлер заявляє Парижу, що йому потрібен коридор до Гданська. На думку Берліна, двері для мирної розв'язки залишаються відкритими"

1 вересня 1939 року об 11:30 на Львів упали перші бомби. В перший день війни від нальотів німецької авіації загинуло 83 і було поранено близько 100 львів'ян.

За підрахунками Інституту історії України НАН, прямі людські втрати України від Другої світової складають 8-10 млн, демографічні втрати — близько 13 млн осіб. Загалом унаслідок війни загинуло більше 60 млн людей - 3% від населення Землі.

 "Гданськ 1939. Донецьк 2014" - із звернення польської інтелігенції до Заходу

Сьогодні у Львові відбулася акція з ушанування жертв Другої світової. Учасники молилися за те, щоб у світ не прийшла Третя світова. Подібна акція планується і в Києві: о 19:00 біля меморіалу Вічної Слави (площа Слави).

Дивіться також:

1939: напад німців на Польщу. Кольорове ВІДЕО

"Українське питання" напередодні Другої світової війни

1939: парад Перемоги у Бресті. Сталіністи і нацисти разом. ВІДЕО

Гітлер, Сталін і Україна. Найпопулярніший текст ІстПравди

Друга світова по-українськи. Думки вітчизняних істориків

Від Дніпра до Ельби. Як українці Європу звільняли

Всі матеріали за темою "Друга світова війна"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.