У вересні 1939-го проти Гітлера воювали 100 тисяч українців - історик

1 вересня 1939 року Друга світова війна почалася для більш ніж сотні тисяч українців, які служили у лавах Війська Польського.

Про це у своєму Facebook написав доцент історичного факультету КНУ ім.Шевченка Андрій Руккас.

"Наприклад, у 2-у кінно-артилерійському дивізіоні Волинської кавалерійської бригади (дислокувався перед війною у Дубно на Рівненщині) українці становили 40% особового складу, - нагадав історик. - За словами командира дивізіону, всі вони відзначалися відмінною підготовкою".

1 вересня дивізіон брав участь у відомій битві біля Мокрої (неподалік Кракова), де разом з усією бригадою зупинив наступ німецької 4-ї танкової дивізії.

За словами історика, в наказі про нагородження вояків Волинської бригади, підписаному командувачем армії "Лодзь" генералом Юліушем Руммелем, є два українці 2-го кінно-артилерійського дивізіону: капрал Костянтин Косянчук та бомбардир Костянтин Бенюк, які здобули орден "Віртуті Мілітарі" [найвища військова нагорода Польщі] 5-го класу.

2-ий кінно-артилерійський дивізіон на параді

Нагадаємо, 75 років тому, через тиждень після підписання договору між Гітлером і Сталіним (так званого "пакту Ріббентропа-Молотова"), розпочалася Друга світова війна. Українські землі з перших днів опинилися в епіцентрі бойових дій.

1 вересня 1939 року Третій рейх вторгнувся на територію Польщі. 3 вересня війну Німеччині оголосили Британія і Франція. 17 вересня у війну на боці нацистського агресора вступив СРСР. Згідно з таємним протоколом пакту, Гітлер і Сталін знищили польську державу, поділивши її територію.

 Перша шпальта "Нью-Йорк Таймз" 28 серпня 1939 року: "Гітлер заявляє Парижу, що йому потрібен коридор до Гданська. На думку Берліна, двері для мирної розв'язки залишаються відкритими"

1 вересня 1939 року об 11:30 на Львів упали перші бомби. В перший день війни від нальотів німецької авіації загинуло 83 і було поранено близько 100 львів'ян.

За підрахунками Інституту історії України НАН, прямі людські втрати України від Другої світової складають 8-10 млн, демографічні втрати — близько 13 млн осіб. Загалом унаслідок війни загинуло більше 60 млн людей - 3% від населення Землі.

 "Гданськ 1939. Донецьк 2014" - із звернення польської інтелігенції до Заходу

Сьогодні у Львові відбулася акція з ушанування жертв Другої світової. Учасники молилися за те, щоб у світ не прийшла Третя світова. Подібна акція планується і в Києві: о 19:00 біля меморіалу Вічної Слави (площа Слави).

Дивіться також:

1939: напад німців на Польщу. Кольорове ВІДЕО

"Українське питання" напередодні Другої світової війни

1939: парад Перемоги у Бресті. Сталіністи і нацисти разом. ВІДЕО

Гітлер, Сталін і Україна. Найпопулярніший текст ІстПравди

Друга світова по-українськи. Думки вітчизняних істориків

Від Дніпра до Ельби. Як українці Європу звільняли

Всі матеріали за темою "Друга світова війна"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.