В Україні видали заборонене в Росії дослідження про УПА

У Києві вийшла друком монографія російського історика Алєксандра Ґоґуна "Між Гітлером і Сталіним. Українські повстанці".

Вихід книги друком приурочено до Європейського дня пам'яті жертв нацизму і сталінізму - 75-ї річниці підписання пакту Сталіна-Гітлера, повідомив ІП автор дослідження.

Навесні 2014 року російське видання монографії було вилучено з торгових мереж РФ без жодних офіційних коментарів властей.

У зв'язку з перевиданням своєї роботи в Україні історик припустив, що так будуть чинити й інші вчені, кому не вдається публікувати книги в Москві.

"Не виключено, що Україна стане майданчиком справжньої свободи в тому числі для російських авторів, - наголосив Ґоґун. - За останні півроку я отримав чимало відомостей від різних колег: видавці Білокам'яної зовсім залякані путінськими посіпаками".

Українське видання книги здійснило видавництво "К.І.С." (Київ)

За словами історика, підприємці та редактори бояться друкувати рукописи багатьох навіть суто наукових робіт, які офіційно ще не заборонені.

"А з України книги можуть різними шляхами потрапляти як в Росію, так і в Білорусію", - підкреслив науковець.

 Відгуки на звороті обкладинки

Третє видання монографії відрізняється від двох попередніх (російських) оформленням обкладинки: вперше використано плакат художника УПА Ніла Хасевича, на якому повстанець заколює господаря палаючого Кремля.

Алєксандр Ґоґун - кандидат історичних наук із Санкт-Петербурга, докторант Вільного Університету (Берлін). Читайте на ІП рецензію на одну з його попередніх книг - "Красные партизаны Украины, 1941-1944".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку заборонених на території РФ видань книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

Також:

Архів СБУ відкрив доступ до документу, засекреченого в Росії

Російські видавці перебрехали назву монографії американця про ОУН

За дослідження про партизан суд РФ визнав німецького історика "екстремістом"

В Росії саджатимуть за "неправдиві відомості про СРСР"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.