В Україні видали заборонене в Росії дослідження про УПА

У Києві вийшла друком монографія російського історика Алєксандра Ґоґуна "Між Гітлером і Сталіним. Українські повстанці".

Вихід книги друком приурочено до Європейського дня пам'яті жертв нацизму і сталінізму - 75-ї річниці підписання пакту Сталіна-Гітлера, повідомив ІП автор дослідження.

Навесні 2014 року російське видання монографії було вилучено з торгових мереж РФ без жодних офіційних коментарів властей.

У зв'язку з перевиданням своєї роботи в Україні історик припустив, що так будуть чинити й інші вчені, кому не вдається публікувати книги в Москві.

"Не виключено, що Україна стане майданчиком справжньої свободи в тому числі для російських авторів, - наголосив Ґоґун. - За останні півроку я отримав чимало відомостей від різних колег: видавці Білокам'яної зовсім залякані путінськими посіпаками".

Українське видання книги здійснило видавництво "К.І.С." (Київ)

За словами історика, підприємці та редактори бояться друкувати рукописи багатьох навіть суто наукових робіт, які офіційно ще не заборонені.

"А з України книги можуть різними шляхами потрапляти як в Росію, так і в Білорусію", - підкреслив науковець.

 Відгуки на звороті обкладинки

Третє видання монографії відрізняється від двох попередніх (російських) оформленням обкладинки: вперше використано плакат художника УПА Ніла Хасевича, на якому повстанець заколює господаря палаючого Кремля.

Алєксандр Ґоґун - кандидат історичних наук із Санкт-Петербурга, докторант Вільного Університету (Берлін). Читайте на ІП рецензію на одну з його попередніх книг - "Красные партизаны Украины, 1941-1944".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку заборонених на території РФ видань книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

Також:

Архів СБУ відкрив доступ до документу, засекреченого в Росії

Російські видавці перебрехали назву монографії американця про ОУН

За дослідження про партизан суд РФ визнав німецького історика "екстремістом"

В Росії саджатимуть за "неправдиві відомості про СРСР"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.