ПРЕЗЕНТУЮТЬ КОНЦЕПЦІЮ МУЗЕЮ МАЙДАНУ

У четвер у Києві презентують концепцію Музею Майдану, його колекцію та кроки до створення.

Презентація відбудеться завтра, 28 серпня о 12:00 у приміщенні музею Гончара (Київ, вул. Лаврська, 19).

Організатори: Міністерство культури України, музей Івана Гончара, Український інститут національної пам’яті та ГО "Агенція культурних стратегій".

Фахові музейники, представники громадських організацій та органів державної влади хочуть створити музей для збереження пам’яті про Революцію Гідності.

Майбутній музей Майдану планується як багатофункціональна платформа, завдання якої:

- зберігати, досліджувати, експонувати та популяризувати речові, документальні й нематеріальні свідчення про події осені 2013 - зими 2014 рр.;

- консолідувати громадян навколо спільної візії майбутнього, об’єднати й активізувати суспільні ініціативи;

Учасники робочої групи зі створення Музею Майдану:

- Василь Рожко, голова робочої групи, начальник управління музейної справи Мінкульту;

- Микола Скиба, директор ГО "Агенція культурних стратегій";

- Тимур Бобровський, завідувач сектором археологічних досліджень Національного заповідника "Софія Київська";

- Ігор Пошивайло, голова Музейної ради при Мінкульті, заступник директора "Музею Івана Гончара";

- Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті.

Ініціатори проекту презентують концепцію Музею Майдану, розкажуть про зібрані артефакти (зокрема, про долю "йолки"), документи та усні свідчення, що склали основу колекції майбутнього музею, про збереження нерухомих об’єктів та місць пам’яті Небесної сотні, а також про подальші кроки зі створення музею.

Контакти групи зі створення Музею Майдану: maidanmuseum@gmail.com

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.