Викрадено експонати приватного музея Трипілля

Викрадено експонати приватного музею трипільської культури "Прадавня Аратта-Україна", що знаходиться у селі Трипілля Обухівського району Київської області.

Про це повідомив голова підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець.

Нагадаємо, влітку 2012 року музейний заклад припинив свою діяльність внаслідок приватного конфлікту серед власників.

"Один із засновників музею всупереч статуту, таємно без згоди інших трьох засновників, уклав договір про продаж приміщення, - зазначив Бригинець. - На територію музею була приставлена охорона, яка не допускала в приміщення інших співзасновників і колектив музею".

За словами нардепа, після згаданих подій один зі співзасновників вирішив забрати свою частину археологічних експонатів музею, і після тривалої боротьби з незаконним власником будівлі таки зміг потрапити всередину колишнього музею, де не знайшов жодного експонату.

Викликану на місце міліцію не пустили всередину. Інших дій щодо звернення скаржника - бодай з’ясування обставин - правоохоронники не здійснили.

У зв’язку із цим співвласник музею звернувся до Генпрокуратури з колективною заявою про вчинення новим власником будівлі (яким виявився член Партії Регіонів) кримінального правопорушення.

"За цей час встиг змінитися генпрокурор [призначили Ярему], проте відповідь на звернення заявники так і не отримали, - наголосив Бригинець. - Вони досі не знають, чи внесено справу щодо незаконного  заволодіння музейними експонатами в Єдиний реєстр досудових розслідувань".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.