У Швеції відкрився Український інститут

У Швеції запрацював Український інститут.

Метою нової інституції є популяризація української культури, повідомляє Радіо Свобода.

З нагоди відкриття її ініціатори – українки за походженням – сестри Наталія та Ольга Пасічник – організували благодійний концерт на підтримку України за участю музикантів інших держав.

За словами піаністки Наталії Пасічник, композиції Лисенка, Косенка і Ревуцького сприймаються публікою з захопленням, тим більше що держава не популяризує українську класичну музику за кордоном.

У презентації взяли участь принцеса Швеції, посли США та Грузії. 90% відвідувачів були не українцями, переважно - шведи, котрі не приховували свого захоплення.

"Після сьогоднішнього концерту всі до мене підходили, і кажуть: "Ми ж навіть не знали, що таке є", - зазначила солістка Варшавської опери Ольга Пасічник.

За словами Наталії Пасічник, шведи з неприхованою цікавістю і навіть тривогою спостерігають за подіями в Україні, а відтак виявляють усе більший інтерес до її культури.

Держава Україна фінансово не підтримує нову установу.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.