Підтримка незалежності України сягнула історичного максимуму

Серед українців різко зросла кількість прихильників незалежності, що складає рекордні 90% серед дорослого населення.

Про це в інтерв'ю ZN.UA повідомив автор дослідження динаміки підтримки населенням суверенітету України в перші десятиліття її державної незалежності президент КМІС Валерій Хмелько.

"І це не перший випадок, коли певна частина громадян, що не підтримують державну незалежність в умовах, коли ніщо не спонукає думати про можливі загрози, в ситуаціях, коли ці загрози стають реальними, усвідомлює, що незалежність країни складає для неї справжню цінність", - додав він.

За словами Хмелька, перше, явно не економічно мотивоване підвищення чисельності прихильників незалежності було зафіксовано в другій половині 1994 року.

У перші два роки незалежності, в умовах значного зниження рівня життя, гіперінфляції їхня кількість знизилася з 76 до 56%.

Хоча економічна ситуація продовжувала погіршуватися, після президентських виборів 1994-го охочих приєднання до Росії стало помітно менше (особливо на Сході і на Півдні).

Частка прихильників незалежності ще більше збільшилася з початком війни в Чечні і до кінця 1996-го (співпало з появою власних українських грошей) досягла 71% дорослого населення.

В умовах фінансової кризи 1997-1998 років знову значно знизилася (майже до 60%).

Соціолог нагадав, що в 1999-2000 роках, під час другої чеченської війни, зросла до 72%.

При цьому в 2003-му, коли через дії Росії в районі острова Коса Тузла виникла загроза територіальній цілісності України, протягом одного тільки місяці частка прихильників української незалежності зросла з 71 до 77%, але після вирішення конфлікту знизилася до 72%, повідомив президент КМІС.

У серпні 2008-го, під час вторгнення Росії в Грузію підтримка українцями своєї незалежності зросла з 72 до 83%. Зменшення розтягнулося майже на десять місяців і зупинилося на рівні 74%, розповів соціолог.

"Рік за роком підтримка суверенітету України українцями зростала, цей процес стабілізувався. Зараз же сплеск громадянської самосвідомості стався у зв'язку з прямим замахом на територіальну цілісність і суверенітет країни з боку Росії", - резюмував Хмелько.

Українська Правда

Інше за темою "Соціологія"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.