Спецпроект

У Горлівці під загрозою найбільша колекція картин Реріха

Міжнародний Центр Реріхів та Міжнародний комітет зі збереження спадщини Реріхів закликали президента України Петра Порошенка "зробити все можливе", щоб не допустити руйнування художнього музею в місті Горлівка.

Про це повідомляє Культпростір.

Реріхівці (громадська організація з головним офісом у Москві) нагадують, що в Горлівці в результаті застосування важких видів озброєння відбулися значні руйнування міської інфраструктури.

Горлівський художній музей створений у 1959 році. В ньому зберігається найбільша колекція картин Миколи Реріха: двадцять вісім творів (періоду з 1893-го по 1916-й). У музеї також є шедеври І.Айвазовського, К.Маковского, Г.М'ясоєдова, К.Сомова, А.Бенуа.

 Микола Реріх, "Старий Псков"

Представлена ​​колекція видатних українських майстрів: М.Пимоненка, В.Орловський, Т.Яблонської, В.Зарецького, С.Шишко, М.Дерегуса.

Перлина горлівського зібрання - роботи геніального українського живописця Миколи Глущенка (картини відображають творчий період середини ХХ століття).

Міністерство культури зв'язалося з представниками Горлівського художнього музею (ГХМ), повідомляє видання.

"Ні наше, ні силові відомства, на жаль, не можуть повністю забезпечити охорону культурної спадщини на територіях, тимчасово контрольованих незаконними збройними формуваннями", - зазначила заступник міністра культури Олеся Островська.

За словами замміністра, наразі визначено схему взаємодії з питань ГХМ між Національною гвардією України і місцевими органами влади. Також Міністерством культури розроблено схеми оперативного інформування та необхідних дій на випадок "ускладнення обстановки".

 "Могила вікінга"

"Були направлені листи-інструкції ... проходить постійне інформування в телефонному режимі щодо здійснення екстрених заходів для збереження культурних цінностей, - повідомила Островська. - Постійно проводиться моніторинг ситуації".

Урядовець наголосила, що управління культури Луганської та Донецької обласних держадміністрацій повідомили про закриття музеїв на час проведення антитерористичної операції в окупованих частинах двох областей.

Як відомо, Горлівка є одним із найважливіших опорних пунктів російських терористів, в місті - значна кількість російських терористів. Представники антитерористичних сил України заявили про повне оточення Горлівки.

Нагадаємо, у лютому 2014 року фондосховища Українського дому в Києві були пограбовані. Сталося це після того, як будівлю захопили захопили Внутрішні війська МВС.

У січні 2014 року, після початку протистоянь на вулиці Грушевського, київські музейники закликали міліцію і громадян не завдати шкоди Національному художньому музею (НХМУ), який розташований поруч із епіцентром масових протестів на вулиці Грушевського.

В музеї, який розташовувався у близькому тилу лав ВВ і "Беркута", було введено спеціальний режим зберігання експонатів, до 15 березня музей не працював. Під час "битви на Грушевського" будівля й експонати НХМУ не постраждали.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.