Австралійський депутат 20 років був інформатором КГБ

Архівний центр ім. Вінстона Черчілля при Кембриджському університеті опублікував документи, з яких випливає, що парламентар Австралії від партії лейбористів Альберт Джеймс був інформатором КГБ і мав кодове ім'я "Альберт".

Джеймс співпрацював з радянськими спецслужбами в період з 1960 по 1980 рік, повідомляє Australia-News із посиланням на Sydney Morning Herald.

Кембриджський університет відкрив доступ до архіву Василя Мітрохіна, колишнього співробітника КГБ. В архіві міститься більше тисячі документів.

В опублікованих документах сказано, що Альберт Джеймс десять років передавав конфіденційну інформацію, доступ до якої він мав, працюючи в парламенті. В архівних нотатках немає подробиць про характер і вмісті одержуваних КГБ даних.

За інформацією австралійського видання, завербований агент був добре відомий критикою на адресу уряду США, завдяки цій позиції він і потрапив в поле зору функціонерів КГБ.

Зокрема, Джеймс висловлювався з різкою критикою втручання Австралії у військові дії у В'єтнамі, в той же час високо оцінював курс лідера Куби Фіделя Кастро. Альберт Джеймс якось заявив, що найбільша загроза стабільності і миру виходить від імперських зазіхань США.

Таємний агент КГБ помер в 2006 році у віці 92 років. Ніколи ніхто б не подумав, що політик пов'язаний із радянською розвідкою.

Нагадаємо, у липні 2014 року Кембриджський університет відкрив доступ до архіву Василя Мітрохіна.

Василь Мітрохін багато років працював в архівах КДБ і мав доступ до тисяч документів. Він розчарувався в комунізмі і радянському ладі і почав від руки копіювати документи, які, як він вважав, могли б бути цікаві західним країнам.

Його втеча до Великобританії вважається величезним успіхом британських спецслужб, оскільки привезені ним документи пролили світло на операції радянської розвідки в роки холодної війни.

Сам Мітрохін заявляв, що хотів би, щоб його записи були б доступні широкій публіці. Він помер в 2004 році, і його родичі разом з Архівним центром імені Черчілля в Кембриджі багато зробили для того, щоб втілити це його бажання в життя.

У Центрі імені Черчілля зараз відкриті для перегляду 19 з 33 папок із записами, зробленими Василем Мітрохіним. Частина інформації з архіву Мітрохіна досі залишається засекреченою.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.