Австралійський депутат 20 років був інформатором КГБ

Архівний центр ім. Вінстона Черчілля при Кембриджському університеті опублікував документи, з яких випливає, що парламентар Австралії від партії лейбористів Альберт Джеймс був інформатором КГБ і мав кодове ім'я "Альберт".

Джеймс співпрацював з радянськими спецслужбами в період з 1960 по 1980 рік, повідомляє Australia-News із посиланням на Sydney Morning Herald.

Кембриджський університет відкрив доступ до архіву Василя Мітрохіна, колишнього співробітника КГБ. В архіві міститься більше тисячі документів.

В опублікованих документах сказано, що Альберт Джеймс десять років передавав конфіденційну інформацію, доступ до якої він мав, працюючи в парламенті. В архівних нотатках немає подробиць про характер і вмісті одержуваних КГБ даних.

За інформацією австралійського видання, завербований агент був добре відомий критикою на адресу уряду США, завдяки цій позиції він і потрапив в поле зору функціонерів КГБ.

Зокрема, Джеймс висловлювався з різкою критикою втручання Австралії у військові дії у В'єтнамі, в той же час високо оцінював курс лідера Куби Фіделя Кастро. Альберт Джеймс якось заявив, що найбільша загроза стабільності і миру виходить від імперських зазіхань США.

Таємний агент КГБ помер в 2006 році у віці 92 років. Ніколи ніхто б не подумав, що політик пов'язаний із радянською розвідкою.

Нагадаємо, у липні 2014 року Кембриджський університет відкрив доступ до архіву Василя Мітрохіна.

Василь Мітрохін багато років працював в архівах КДБ і мав доступ до тисяч документів. Він розчарувався в комунізмі і радянському ладі і почав від руки копіювати документи, які, як він вважав, могли б бути цікаві західним країнам.

Його втеча до Великобританії вважається величезним успіхом британських спецслужб, оскільки привезені ним документи пролили світло на операції радянської розвідки в роки холодної війни.

Сам Мітрохін заявляв, що хотів би, щоб його записи були б доступні широкій публіці. Він помер в 2004 році, і його родичі разом з Архівним центром імені Черчілля в Кембриджі багато зробили для того, щоб втілити це його бажання в життя.

У Центрі імені Черчілля зараз відкриті для перегляду 19 з 33 папок із записами, зробленими Василем Мітрохіним. Частина інформації з архіву Мітрохіна досі залишається засекреченою.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.