У Росії вкрали перемогу в Першій світовій - Путін

Президент Росії Владімір Путін вважає, що у Росії вкрали перемогу в Першій світовій війні.

Про це він сказав на церемонії відкриття на Поклонній горі монумента полеглим у тій війні, повідомляє УНІАН.

За словами Путіна, протягом багатьох століть Росія виступала за міцні і довірливі відносини між державами. Так було і напередодні Першої світової, коли Росія зробила все, щоб переконати Європу мирно, безкровно вирішити конфлікт між Сербією і Австро-Угорщиною.

Але Росія "не була почута", і їй довелося відповісти на виклик, "захищаючи братній слов'янський народ, захищаючи себе, своїх громадян від зовнішньої загрози".

"Росія виконала свій союзницький обов'язок, - наголосив Путін. - Її наступи у Пруссії і в Галичині зірвали плани супротивника, дали змогу союзникам утримати фронт і захистити Париж, змусили ворога кинути на схід, де відчайдушно билися російські полки, значну частину своїх сил. Росія змогла стримати цей натиск, а потім перейти в наступ".

"Однак ця перемога була вкрадена у країни, - обурився президент. - Украдена тими, хто закликав до поразки своєї Вітчизни, своєї армії, сіяв чвари всередині Росії, рвався до влади, зраджуючи національні інтереси".

Урочисто відкритий Путіним монумент "Героям Першої світової". Піхота Російської імператорської армії біжить в атаку. Фото: gazeta.ru

За його словами, трагедія Першої світової війни нагадує про те, до чого "призводять агресія і егоїзм, непомірні амбіції керівників держав і політичних еліт, що беруть гору над здоровим глуздом, і замість збереження найблагополучнішого континенту світу - Європи - наражають її на небезпеку".

"Людству давно повинно зрозуміти і прийняти одну найголовнішу істину: насильство породжує насильство, - заявив Путін. - А шлях до миру і процвітання створюється доброю волею і діалогом, пам'яттю про уроки минулих воєн, про те, хто і навіщо їх починав", - сказав він.

Нагадаємо, після Жовтневої революції в Російській республіці, яка привела до влади більшовиків, у березні 1918 року в Брест-Литовську було підписано мирний договір, який визнавав поразку і вихід Росії із Першої світової війни.

Участь у переговорах брали делегації Німецької імперії та її союзників (Австро-Угорської імперії, Османської імперії та Болгарії) і більшовицької Росії та УНР.

Більшовицьку делегацію очолював Лев Троцький, який створив wikileaks-сенсацію того часу, оприлюднивши секретні міждержавні угоди царського уряду про розподіл Південної Європи і Малої Азії. Російська делегація вустами Троцького визнала УНР повноправною стороною в переговорах.

У лютому 1918-го Німеччина з союзниками і УНР уклали сепаратну угоду, яка стала першим мирним договором Першої світової війни.

Союзники Російської імперії у Першій світовій - Британія, Франція та США - відмовилися взяти участь у перемовинах під Брестом. Вони уклали перемир'я із німцями восени 1918 року.

Німеччина, в якій бушувала соціалістична революція, остаточно визнала свою поразку у 1919-му і виплачувала репарації переможцям до 2010 року.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.