У Росії вкрали перемогу в Першій світовій - Путін

Президент Росії Владімір Путін вважає, що у Росії вкрали перемогу в Першій світовій війні.

Про це він сказав на церемонії відкриття на Поклонній горі монумента полеглим у тій війні, повідомляє УНІАН.

За словами Путіна, протягом багатьох століть Росія виступала за міцні і довірливі відносини між державами. Так було і напередодні Першої світової, коли Росія зробила все, щоб переконати Європу мирно, безкровно вирішити конфлікт між Сербією і Австро-Угорщиною.

Але Росія "не була почута", і їй довелося відповісти на виклик, "захищаючи братній слов'янський народ, захищаючи себе, своїх громадян від зовнішньої загрози".

"Росія виконала свій союзницький обов'язок, - наголосив Путін. - Її наступи у Пруссії і в Галичині зірвали плани супротивника, дали змогу союзникам утримати фронт і захистити Париж, змусили ворога кинути на схід, де відчайдушно билися російські полки, значну частину своїх сил. Росія змогла стримати цей натиск, а потім перейти в наступ".

"Однак ця перемога була вкрадена у країни, - обурився президент. - Украдена тими, хто закликав до поразки своєї Вітчизни, своєї армії, сіяв чвари всередині Росії, рвався до влади, зраджуючи національні інтереси".

Урочисто відкритий Путіним монумент "Героям Першої світової". Піхота Російської імператорської армії біжить в атаку. Фото: gazeta.ru

За його словами, трагедія Першої світової війни нагадує про те, до чого "призводять агресія і егоїзм, непомірні амбіції керівників держав і політичних еліт, що беруть гору над здоровим глуздом, і замість збереження найблагополучнішого континенту світу - Європи - наражають її на небезпеку".

"Людству давно повинно зрозуміти і прийняти одну найголовнішу істину: насильство породжує насильство, - заявив Путін. - А шлях до миру і процвітання створюється доброю волею і діалогом, пам'яттю про уроки минулих воєн, про те, хто і навіщо їх починав", - сказав він.

Нагадаємо, після Жовтневої революції в Російській республіці, яка привела до влади більшовиків, у березні 1918 року в Брест-Литовську було підписано мирний договір, який визнавав поразку і вихід Росії із Першої світової війни.

Участь у переговорах брали делегації Німецької імперії та її союзників (Австро-Угорської імперії, Османської імперії та Болгарії) і більшовицької Росії та УНР.

Більшовицьку делегацію очолював Лев Троцький, який створив wikileaks-сенсацію того часу, оприлюднивши секретні міждержавні угоди царського уряду про розподіл Південної Європи і Малої Азії. Російська делегація вустами Троцького визнала УНР повноправною стороною в переговорах.

У лютому 1918-го Німеччина з союзниками і УНР уклали сепаратну угоду, яка стала першим мирним договором Першої світової війни.

Союзники Російської імперії у Першій світовій - Британія, Франція та США - відмовилися взяти участь у перемовинах під Брестом. Вони уклали перемир'я із німцями восени 1918 року.

Німеччина, в якій бушувала соціалістична революція, остаточно визнала свою поразку у 1919-му і виплачувала репарації переможцям до 2010 року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.