Спецпроект

В Мінську відкрили оновлений музей Великої вітчизняної. ФОТО

У Мінську відкрили оновлену експозицію Білоруського державного музею Великої вітчизняної війни.

На відкритті музею побувала Гістарычная праўда.

Старий Музей ВВВ вимагав "модернізації відповідно до сучасних музейних трендів", наголошують білоруські журналісти.

Над оновленим музеєм - червоний прапор

У перший день подивитися на музей прийшло дуже багато людей. Миттєво утворилися черги ...

Прейскурант. 1000 білоруських рублів = 1 грн

Попередня експозиція створювала враження, що це музей історії партизанського руху в окупованій нацистами Білоруській РСР - через сильний акцент, зроблений на "народних месниках".

 

У новому музейному комплексі партизанська складова хоч і значна, але все ж більш гармонійно вписана в загальний контекст.

1 вересня 1939 року...
...17 вересня 1939 року

Лише побіжно згадується про участь жителів Західної Білорусі в Вересневій кампанії 1939 року. Разом із тим тоді мундири Війська Польського на себе одягли 70 тисяч білорусів і багато з них загинули в ході запеклих боїв з нацистами, зазначає видання.

Зразок етикетки до експонату

Особливий інтерес викликає "розповідь" про життя в БРСР в 1940-1941 роках. Відвідувачам за допомогою інтерактивного меню пропонують подивитися унікальну архівну хроніку, що розповідає про життя в областях (в тому числі і новоприєднаних) радянської Білорусі:

 Натискаєш на карту - і на екрані хроніка, що розповідає про життя відповідного регіону

Видання наголошує, що хотілось б в оновленій експозиції побачити більше експонатів з 1920-30-х років, коли Західна Білорусь перебувала у складі польської держави.

У партизанській зброярні

"Так, це не радянська історія, але така доля нашої Білорусі, яка майже цілих 20 років була розділена між Другою Річчю Посполитою та СРСР, - зазначає "Гістарычная Праўда". - Але від цього історія Західної Білорусі та її жителів не перестала бути нашою, білоруською історією".

 Радянські мінометники

На думку, головним плюсом нового музею стали чудово зроблені діорами, що розповідають про різні етапи війни, і величезна кількість оригінальних зразків і копій військової техніки воєнних років.

Фігури союзників по антигітлерівській коаліції. Це американець, є ще француз і британець, поляка немає

Як відомо, на відкритті оновленого музею ВВВ в Мінську був присутній президент РФ Владімір Путін, який заявив, що учасники Другої світової війни в Білорусі воювали за єдність білорусів і росіян.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.