Спецпроект

Харківський літмузей відкрив розважальний центр для дітей

Харківський літературний музей відкрив дитячий освітньо-розважальний центр "Книга", орієнтований на дітей та підлітків.

Основна ідея центру – відкрити книгу для дітей, дати їм відчути радість читання, повідомляє Літакцент.

У центрі музейні педагоги  використовуватимуть новітні освітні методики, щоби навчити розуміти художній текст та показати, що сучасні музеї – це цікавий спосіб дозвілля.

Освітній центр – невелике за площею, добре обладнане приміщення, що вміщатиме до 15 відвідувачів одночасно. Музейні інтерактивні заняття будуть розраховані як на групові відвідування і роботу з педагогом, так і на індивідуальні відвідини родин із дітьми.

Найближчим часом в освітньому центрі відкриються та працюватимуть виставки:
•    червень – серпень  "Гарячий тур довкола світу: видатні твори дитячої літератури";
•    вересень – листопад "Музейон: цікавіше, ніж просто література";
•    грудень  2014 р. – січень 2015 р. "Різдвяні янголи".

Перша з виставок (своєрідний фантастичний портал – спосіб переміщення у просторі й часі) запропонує здійснити подорож навколо світу у реальні країни Європи, Азії, Америки, Австралії, Африки та дізнатися про місцевих письменників, їхні твори для дітей.

Побачити, які хатки на даху стокгольмських будинків надихнули Астрід Ліндгрен поселити в них Карлсона, або погуляти у парку "Пазлвуд", завдяки якому існує літературне Середземʼя Толкієна.

Книга відкриє можливість подорожувати не тільки в реальні країни – кінцевим пунктом призначення можуть бути Нарнія або Мумідол, Країна Див або Небутляндія, і ще безліч художніх світів, що зʼявилися завдяки письменникам.

Через книгу відвідувачі здійснюватимуть і мандрівки в часі – до дніпровських плавнів часів Запорізької Січі або в лицарську Європу.

На дітей 6-12 років чекають від понеділка до суботи з 10:00 до 18:00 за адресою: Харків, вул. Фрунзе, 6 (метро "Пушкінська").

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.