Спецпроект

У Дніпропетровську - виставка про сталеварів

В Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Яворницького відкрилася виставка "Люди металу", приурочена до Дня працівника металургійної та гірничодобувної промисловості України.

Про це повідомляє Музейний простір.

Виставка створена Народним музеєм ПАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського".

Виставка розповість про історію одного з найстаріших металургійних підприємств України, яке було засноване Брянським акціонерним товариством і дало перший чавун в травні 1887 року.

До початку 1990-х рр. завод багато в чому був містоутворюючим для Дніпропетровська. Завдяки його діяльності були створені: міський водопровід і набережна, Брянська церква (нині — Будинок органної та камерної музики), метро, міські лікарні № 2 та 11 і багато інших установ і будов нашого міста.

Навіть історія футбольного клубу "Дніпро" бере свій початок від футбольної команди Брянського робітничого індустріального технікуму (1918 р.).

На виставці будуть представлені і матеріали Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, де зберігається велика колекція з історії заводу.

Дивіться також: "Екскурсія Дніпропетровським історичним музеєм. ФОТО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.