В Одесі - розкол реконструкторів-лицарів. Частина переїхала в Крим

Cеред любителів середньовічної історичної реконструкції в Україні стався розкол. Із політичних причин частина "лицарів" припинила участь у фестивалі з історичного фехтування в Білгород-Дністровській фортеці і переїхала до Криму.

Про це повідомляє Думская.

Традиційно турніри з історичного фехтування проходили в Білгород-Дністровському (Аккерман) на Одещині. Організаторами лицарських боїв були товариства "Сталева ліга" та "Сталеве братство".

Розкол серед реконструкторів стався після трагічних подій в Одесі 2 травня, повідомляє видання із посиланням на газету, вибачте, "Вести".

"Сталева ліга" вирішила перенести масштабний річний лицарський турнір із Білгорода-Дністровського в Генуезьку фортецю в Судаку (Крим).

"Перенесення місця турніру пов'язане з особистими позиціями, там нам буде зручніше, - пояснив голова оргкомітету турніру Дмитро Кокшаров. - Ми вже мали досвід проведення фестивалю в Судаку у 2006 році, тому знову вибрали це місце".

15-17 серпня в Генуезькій фортеці організують Кубок співдружності, а 22-24 серпня - чемпіонат із групових боїв, запрошують на турнір і одеситів.

Втім, вже наступного року, можливо, лицарі-перебіжчики повернуться до Білгорода-Дністровського. За їхніми словами, "якщо все буде добре в країні".

Однак і цього літа Аккерманська фортеця без історичних середньовічних боїв не залишиться. У липні тут пройшли Кубок України, молодіжний і жіночий чемпіонати, 26-27 липня відбудеться Кубок Бессарабії за участю молдовських реконструкторів, на черзі - турнір "Аккерманський клинок".

"Ми намагаємося, щоб лицарські бої та реконструкції були поза політикою, але кожен так чи інакше робить свій вибір, - сказав організатор лицарських турнірів у Білгород-Дністровському, одесит Сергій Пархісенко. - Через ситуацію в країні менше стало і глядачів, і лицарів".

Видання зазначає, що один із засновників "Сталевої ліги", колишній директор телеканалу АТВ і глава одеської обласної організації нелегальної партії "Русское единство" Борис Ємець виїхав до Криму ще в березні 2014 року. Наразі в окупаційній владі півострова він виконує обов'язки директора телерадіокомпанії "Крим".

Також: "Знайдено унікальні написи Білгород-Дністровської фортеці. ФОТО"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.