Спецпроект

Українці інспектували меморіали Червоній армії в Угорщині. ФОТО

Українські пошуковці і чиновники провели моніторинг меморіалів та пам'ятників воїнам Червоної Армії в Угорщині.

Моніторинг здійснено за завданням Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни, політичних репресій та депортацій при Кабміні, повідомляє сайт ВГО "Союз "Народна пам'ять".

Представник комісії Олексій Златогорський (директор ДП "Волинські старожитності") та голова Київської міської громадської організації "Військові меморіали ім. Сагайдачного" Владислав Зварич оглянули військові меморіали - з фотофіксацією - у населених пунктах Фельчут, Мезоковешд, Сент-Іштван, Мезочат, Хайдунанаш, Нагікалло, Нюрбатор.

Українська сторона висловила особисту подяку представнику Міністерства оборони Угорщини Андро Біро, який забезпечував співпрацю з місцевою владою.

У військовому меморіалі міста Фельчут - на північно-заході Угорщини, недалеко від Будапешта, - було чотири братські могили. У них, за даними Подільського архіву, поховані 34 бійця. Була табличка "Рядовий Костянтин Григорович Фіногенов, загинув 10.01.1945 р."

За інформацією, отриманою від місцевих жителів, нинішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан ініціював перенесення поховання на місцеве реформаторське кладовище - роботи були узгоджені лише з представником Російської Федерації, хоча в переговорах повинні були брати участь представники України та Молдови.

Ексгумація поховань проводилася з порушенням археологічних досліджень: не були визначені межі досліджень, не зачищались стінки розкопу, і дно розкопу на межі виявлення поховань.

Саме поховання не досліджувалося. Останки виймалися совковою лопатою разом із землею, що навіть з моральної сторони не є допустимим, обурилися пошуковці.

Після втручання представників Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни, політичних репресій та депортацій при кабінеті Міністрів України, роботи були зупинені.

В ході переговорів було досягнуто взаєморозуміння з представниками Угорщини та Росії щодо проведення пошукових робіт.

Під час розкопом професійні археологи виявили біля поховання №3 ложку-виделку з вигравіруваним ім'ям "Рудаков" - за документами ОБД "Меморіал", цей старший сержант перепохований 1957 року в Будапешті...

Планується продовжувати моніторинг пов'язаних з Україною військових пам'ятників та меморіалів Другої світової війни на території Угорщини.

Дивіться також: "Бійці АТО з почестями поховали червоноармійця. ФОТО"

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.