Спецпроект

У Києві говорили про електронний облік музейних предметів

У Києві відбувся "круглий стіл" з питань упровадження електронного обліку музейних предметів в Україні.

Про це повідомляє Музейний простір.

Під час заходу був презентований проект порядку обліку музейних предметів в електронній формі.

Розробка такого документу передбачена положенням про Музейний фонд України й здійснюється Українським центром культурних досліджень спільно із Українським центром розвитку музейної справи.

Документ має встановити єдині умови, вимоги та правила до організації електронного обліку музейних предметів, визначення стандартизованого формату обміну даними про музейні предмети та колекції.

Передбачається, що єдині вимоги до побудови музейних облікових баз даних та формат обміну даними базуватимуться на провідних міжнародних галузевих стандартах, що, зокрема, рекомендовані Міжнародної радою музеїв (ІСОМ).

Застосування уніфікованих автоматизованих комп’ютерних систем обліку в роботі музеїв не лише сприятиме оптимізації та інтенсифікації фондово-облікових процедур, підвищить рівень безпеки музейних колекцій, а й забезпечить дієвий механізм включення інформації про рухомі культурні цінності до Державного реєстру національного культурного надбання та міжнаціональних банків даних.

Також, під час обговорення концептуальних засад організації музейного обліку в Україні та участі професійного середовища в процесі розвитку та імплементації відповідних стандартів у тісній комунікації із зарубіжними колегами, була висловлена ініціатива створення української секції документації (CIDOC) національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ).

Захід був проведений Міністерством культури України, Українським центром культурних досліджень та Українським центром розвитку музейної справи у приміщенні та за організаційної підтримки Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Участь в "круглому столі" взяли перший заступник Міністра культури України Олеся Островська-Люта, радник віце-прем’єр міністра з гуманітарних питань Людмила Гарбуз та понад 50 фахівців з музейних інституцій, які мають досвід впровадження комп’ютеризованих систем для здійснення фондово-облікової діяльності.

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.