Спецпроект

У Києві говорили про електронний облік музейних предметів

У Києві відбувся "круглий стіл" з питань упровадження електронного обліку музейних предметів в Україні.

Про це повідомляє Музейний простір.

Під час заходу був презентований проект порядку обліку музейних предметів в електронній формі.

Розробка такого документу передбачена положенням про Музейний фонд України й здійснюється Українським центром культурних досліджень спільно із Українським центром розвитку музейної справи.

Документ має встановити єдині умови, вимоги та правила до організації електронного обліку музейних предметів, визначення стандартизованого формату обміну даними про музейні предмети та колекції.

Передбачається, що єдині вимоги до побудови музейних облікових баз даних та формат обміну даними базуватимуться на провідних міжнародних галузевих стандартах, що, зокрема, рекомендовані Міжнародної радою музеїв (ІСОМ).

Застосування уніфікованих автоматизованих комп’ютерних систем обліку в роботі музеїв не лише сприятиме оптимізації та інтенсифікації фондово-облікових процедур, підвищить рівень безпеки музейних колекцій, а й забезпечить дієвий механізм включення інформації про рухомі культурні цінності до Державного реєстру національного культурного надбання та міжнаціональних банків даних.

Також, під час обговорення концептуальних засад організації музейного обліку в Україні та участі професійного середовища в процесі розвитку та імплементації відповідних стандартів у тісній комунікації із зарубіжними колегами, була висловлена ініціатива створення української секції документації (CIDOC) національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ).

Захід був проведений Міністерством культури України, Українським центром культурних досліджень та Українським центром розвитку музейної справи у приміщенні та за організаційної підтримки Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Участь в "круглому столі" взяли перший заступник Міністра культури України Олеся Островська-Люта, радник віце-прем’єр міністра з гуманітарних питань Людмила Гарбуз та понад 50 фахівців з музейних інституцій, які мають досвід впровадження комп’ютеризованих систем для здійснення фондово-облікової діяльності.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.