Спецпроект

В ЛУГАНСЬКУ ОБСТРІЛЯЛИ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ. Фото

В результаті обстрілу, який влаштували терористи у Луганську, постраждав Музей історії та культури по вулиці Карла Маркса, 30.

Про це повідомляє Еспресо.tv з посиланням на Informator.lg.ua.

Як повідомляється, снаряд потрапив у вікно другого поверху. Вибух зруйнував стіну і зіпсував фасад. Також зафіксовані сильні пошкодження всередині будівлі, на другому поверсі повибивало вікна.

 

У соціальних мережах повідомляють, що обстріл здійснили з гранатомету "кадировці".

Будівля музею була побудована в 1880-х роках і вважається пам'ятником архітектури. У 1980 році в будівлі було створено музей Климента Ворошилова, а в 1990 році його перепрофілювали в Музей історії та культури Луганська. Колекція музею нараховує більше 50 тисяч експонатів.

 

Як відомо, у травні 2014 року терористи із самопроголошеної "Донецької народної республіки" вилучили з музею в меморіальному комплексі "Твоїм визволителям, Донбасе!" макет протитанкової рушниці Симонова ПТРС-41, а також два масогабаритних макети автоматів АК-47 "для захисту республіки".

23 червня 2014 року терористи самопроголошеної "Луганської народної республіки" викрали старшого викладача історії Луганського національного університету Володимира Семистягу.

24 червня терористи ЛНР викрали з власного помешкання викладача історії Східноукраїнського національного університету ім.Даля Сергія Сергієнка.

Зараз у місті відбувається гуманітарна катастрофа. Кілька днів поспіль Луганськ постійно обстрілюють, загинуло вже кількадесят мирних жителів.

Дивіться також: "У Донецьку терористи хочуть забрати з музею військову техніку"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.