Нобелівська лауреатка назвала Путіна "ультраправим"

Президент РФ Владімір Путін будує диктаторську Євразійську Імперію, однак дії Росії в Україні спрямовані не на захоплення території, а на дестабілізацію задля унеможливлення вступу країни до ЄС.

Про це заявила лауреат Нобелівської премії з літератури (2009) Герта Мюллер, повідомляє УкрІнформ із посиланням на La Repubblica.

"Путін використовує антифашистську пропаганду, але його цінності є крайньоправі, - наголосила Мюллер. - Він бачить скрізь ворогів. Тому що кожний диктатор має потребу в ворогах, щоб виправдати порушення прав людини".

За словами лауреата, президент Росії - експерт із дестабілізації: має спецагентів, вирощує сепаратистів.

"Насправді, він не хоче забрати собі Україну: він хоче лише, щоб вона була дестабілізована настільки, щоб не змогти вступити до ЄС, - зазначила письменниця. - Це по-диявольськи!".

За її словами, Путін "хворий на фантазми" і нині воскрешає "фантазм Великої Нації": "Все, що відбувається зараз в Україні, - це біль, що походить від його радянських фантазмів".

Вона також обурилася, що російський лідер все ще має підтримку у Європі, зокрема, у Східній Німеччині.

"Для мене це ганебно! - наголосила Мюллер. - Стіна впала, зараз вони мають все, мають права... Хто походить зі сходу, мав би бути на боці України. Мене злить, коли колишні жителі НДР забувають, яким було життя за диктатури".

Вона підкреслила, що "ніхто не хоче бути в Євроазійській Імперії, де командує Путін", і люди намагаються втекти звідти.

Герта Мюллер народилася 17 серпня 1953 року в сім'ї швабського фермера в німецькомовному містечку Ніцкідорф у Румунії.

У роки Другої світової війни її батько служив у "Ваффен-СС", після війни матір Герти була депортована у трудовий табір на території України.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.