Спецпроект

У Музеї Шевченка - виставка юних художників

В Національному музеї Тараса Шевченка працюватиме творча бієнале живопису учнів київських художніх шкіл і відділень "Мистецька палітра Києва".

Ініціатор заходу - Київський методичний центр закладів культури та навчальних закладі, повідомляє прес-служба НМТШ.

Виставка триватиме з 4 до 15 червня 2014 року.

Бієнале живопису – презентація кращих творчих робіт учнів старших класів, випускників дитячих художніх шкіл та художніх відділень шкіл мистецтв міста Києва, лауреатів міських, всеукраїнських та міжнародних конкурсів, яка проводиться раз на два роки.

За багаторічною традицією для підсумкової виставки молодим художникам відкривають двері провідні музеї Києва.

З нагоди святкування 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка цьогорічна бієнале живопису "Мистецька палітра Києва" проводиться в Національному музеї Тараса Шевченка під гаслом "Всім серцем любіть Україну!".

На виставці представлено 86 робіт учнів старших класів і випускників дев’яти дитячих художніх шкіл (5-6 класи) та десяти художніх відділень шкіл мистецтв (6-8 класи). Тематика робіт різноманітна: від натюрмортів до композицій, пов’язаних з українськими традиціями і творчістю Т. Г. Шевченка.

Переважна більшість представлених робіт виконана в техніках акварелі,гуаші, темпери, акрилу, які є базовими в художньому навчанні дітей.

Дивіться також: "У Печерській лаврі показують картини Шевченка"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.