Вийшов друком атлас із історичними картами Львова

У Львові відбудеться презентація нового картографічного видання "Атлас українських історичних міст. Т. 1: Львів".

Про це повідомляє Центр міської історії.

Атлас виданий за науковою редакцією Мирона Капраля і включає 25 оригінальних карт Львова, 11 карт-реконструкцій та 6 видів міста.

Книга стала першим українським виданням у європейській серії міських атласів, що виходять під егідою Міжнародної комісії з історії міст ще з 1955-го року.

Серія видається з метою створити підстави для порівняльної історії європейських міст у різних періодах та аспектах їхнього життя.

Наразі вчені 18 країн (Німеччини, Австрії, Франції, Англії, Італії, Чехії, Польщі, Румунії та інших) вже видали 502 атласи міст. Атлас Львова стає 503-м виданням серії.

Час і місце: 26 червня о 16:00 в конференц-залі Центру міської історії. Львів, вул. акад. Богомольця, 6.

Атлас уключає велику групу оригінальних мап міста Львова з багатої збірки Центрального історичного архіву України (м. Львів), а також із Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка, Військового архіву у Відні та кількох приватних колекцій.

Для публікації було відібрано 25 карт, що подаються переважно у великому форматі А1, щоб зберегти для зручності науковців оригінальний масштаб.

Карти-реконструкції дають змогу вченим з інших країн скласти уявлення про розвиток урбаністики, історії та картографії міста Львова. Загалом пропонується одинадцять таких мап, перша з яких присвячена доісторичній добі колонізації території міста, а остання – кінцю XVIII ст., коли Львів почав перебудовуватися на нових засадах столичного резиденційного міста.

Картографічною особливістю більшості з цих карт є прив’язка до сучасної топографічної основи за допомогою комп’ютерної системи ARC-GIS, що дозволяє досліднику накласти історичні об’єкти та споруди на сучасну територію Львова та екстраполювати їх на інші хронологічні проміжки.

Текстовий блок атласу містить впровадження в широку урбаністичну проблематику й включає наукові нариси про історико-урбаністичний розвиток міста від епохи ранніх слов’ян до сьогодення.

Наративний матеріал укладено за періодами, серед яких: археологічний (до середини ХІІІ ст.), долокаційний або княжий (ХІІІ ст.), локаційний на магдебурзькому праві (кінець ХІІІ–XV ст.), ранньомодерний (XVI–XVIII ст.), "довге" ХІХ ст. (1772–1914 рр.) та ХХ – початок ХХІ ст.

Особлива увага зосереджена на міських фортифікаційних спорудах, що впливали на домінанти розвитку міста, особливо  в середньовіччі та в ранньомодерну епоху. Подається також огляд картографічного матеріалу до історії Львова, опис видів міст та бібліографічний додаток.

Атлас виконано у п’яти наукових установах: Львівському відділенні Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, НДЦ "Рятівна археологічна служба" Ін-ту археології НАН України, Центрі міської історії Центрально-Східної Європи, Центральному державному історичному архів у м. Львові, "Інституті геоінформаційних систем" (Львів).

Дивіться також інші матеріали за темою "Карти"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.