Вийшов друком атлас із історичними картами Львова

У Львові відбудеться презентація нового картографічного видання "Атлас українських історичних міст. Т. 1: Львів".

Про це повідомляє Центр міської історії.

Атлас виданий за науковою редакцією Мирона Капраля і включає 25 оригінальних карт Львова, 11 карт-реконструкцій та 6 видів міста.

Книга стала першим українським виданням у європейській серії міських атласів, що виходять під егідою Міжнародної комісії з історії міст ще з 1955-го року.

Серія видається з метою створити підстави для порівняльної історії європейських міст у різних періодах та аспектах їхнього життя.

Наразі вчені 18 країн (Німеччини, Австрії, Франції, Англії, Італії, Чехії, Польщі, Румунії та інших) вже видали 502 атласи міст. Атлас Львова стає 503-м виданням серії.

Час і місце: 26 червня о 16:00 в конференц-залі Центру міської історії. Львів, вул. акад. Богомольця, 6.

Атлас уключає велику групу оригінальних мап міста Львова з багатої збірки Центрального історичного архіву України (м. Львів), а також із Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка, Військового архіву у Відні та кількох приватних колекцій.

Для публікації було відібрано 25 карт, що подаються переважно у великому форматі А1, щоб зберегти для зручності науковців оригінальний масштаб.

Карти-реконструкції дають змогу вченим з інших країн скласти уявлення про розвиток урбаністики, історії та картографії міста Львова. Загалом пропонується одинадцять таких мап, перша з яких присвячена доісторичній добі колонізації території міста, а остання – кінцю XVIII ст., коли Львів почав перебудовуватися на нових засадах столичного резиденційного міста.

Картографічною особливістю більшості з цих карт є прив’язка до сучасної топографічної основи за допомогою комп’ютерної системи ARC-GIS, що дозволяє досліднику накласти історичні об’єкти та споруди на сучасну територію Львова та екстраполювати їх на інші хронологічні проміжки.

Текстовий блок атласу містить впровадження в широку урбаністичну проблематику й включає наукові нариси про історико-урбаністичний розвиток міста від епохи ранніх слов’ян до сьогодення.

Наративний матеріал укладено за періодами, серед яких: археологічний (до середини ХІІІ ст.), долокаційний або княжий (ХІІІ ст.), локаційний на магдебурзькому праві (кінець ХІІІ–XV ст.), ранньомодерний (XVI–XVIII ст.), "довге" ХІХ ст. (1772–1914 рр.) та ХХ – початок ХХІ ст.

Особлива увага зосереджена на міських фортифікаційних спорудах, що впливали на домінанти розвитку міста, особливо  в середньовіччі та в ранньомодерну епоху. Подається також огляд картографічного матеріалу до історії Львова, опис видів міст та бібліографічний додаток.

Атлас виконано у п’яти наукових установах: Львівському відділенні Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, НДЦ "Рятівна археологічна служба" Ін-ту археології НАН України, Центрі міської історії Центрально-Східної Європи, Центральному державному історичному архів у м. Львові, "Інституті геоінформаційних систем" (Львів).

Дивіться також інші матеріали за темою "Карти"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.