У Києві обговорять комуністичні злочини

Український інститут національної пам'яті запрошує охочих на круглий стіл «Комунізм в Україні: доктрина, практика, злочини».

Головна мета дискусії – привернути увагу органів влади та громадськості до необхідності дослідження злочинів комуністичного режиму.

На круглому столі йтиметься про ідеологію і практику комунізму, його наслідки для України, а також європейський досвід та українські перспективи правової оцінки злочинів тоталітаризму.

Час та місце:

25 червня, середа
11.00 – 16.00
Спілка письменників (м. Київ, вул. Банкова 2)

Основні доповідачі:


Шаповал Юрій Іванович, доктор історичних наук, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, керівник Центру історичної політології;
В’ятрович Володимир, кандидат історичних наук, директор Українського інституту національної пам’яті;
Огієнко Віталій, кандидат історичних наук, науковий співробітник УІНП.

До участі в круглому столі запрошені: віце-прем’єр-міністр Олександр Сич, віце-спікер Верховної Ради Руслан Кошулинський, голова парламентського комітету з питань духовності та культури В’ячеслав Кириленко, посли Польщі, Чехії, Литви; провідні науковці, краєзнавці, громадські діячі, зокрема, Євген Сверстюк, Євген Захаров, Володимир Василенко, Василь Марочко, Владислав Верстюк.

Пряма трансляція: 


Організатори: Український інститут національної пам’яті, Національна спілка письменників України, Центр історії державотворення України ХХ століття Національного університету "Києво-Могилянська академія", газета "День".

Прес-секретар УІНП:

as@memory.gov.ua

тел.: +380 44 253-15-63, +380 50 383-37-43

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.